Арени Арля
| Арени Арля | |
|---|---|
|
| |
| 43°40′39″ пн. ш. 4°37′51″ сх. д. / 43.67774600002777419° пн. ш. 4.63092400002777804° сх. д.Координати: 43°40′39″ пн. ш. 4°37′51″ сх. д. / 43.67774600002777419° пн. ш. 4.63092400002777804° сх. д. | |
| Країна |
.svg){kind=small} Франція[1][2][3] |
| Розташування | Арль[1][2][3] |
| Тип |
Римська архітектура[d][1] археологічна пам'ятка[1] давньоримська будівля[d] арена для боїв биківd[4] і спортивна споруда[3] |
| Площа | 65 га |
  Арени Арля Арени Арля (Франція) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Арени Арля (фр. Arènes d'Arles) — римський амфітеатр, побудований наприкінці I ст. н. е., під час розширення міста за Флавіїв. У 1840 з ініціативи Проспера Меріме внесений до переліку історичних пам'яток Франції.
У 1981 визнаний ЮНЕСКО об'єктом світової спадщини (як частина ансамблю давньоримських пам'яток Арля)[5].
Історія[ред. | ред. код]
Амфітеатр був розрахований на 25 000 глядачів. Будова мала 3 поверхи, й на кожному поверсі - 60 арок, 136 м в довжину і 109 у ширину; там проводилися як перегони колісниць, так і гладіаторські бої. На аренах організовували видовища аж до кінця Римської імперії. Зокрема 255 року імператор Требоніан Галл провів на них тріумф на честь своїх перемог над варварами, а на початку IV століття Костянтин влаштував ігри на честь народження старшого сина. Останні в римську епоху змагання проводив Майоріан; за повідомленням Прокопія Кесарійського, франкський король Хільдеберт 539 року ненадовго відродив цю традицію[6].
Починаючи з VI століття арени використовувалися як фортеця; спочатку в амфітеатрі ховалися від нашестя варварів, потім до нього прибудували чотири башти, перетворивши на повноцінний замок. Усередині амфітеатру було зведено понад 200 будівель і 2 церкви. Лікар і географ Ієронім Мюнцер після відвідання Арля 1495 року описав забудову в амфітеатрі, як квартал жебраків[7] Французький король Франциск I під час відвідин Арля 1516 року також висловив жаль про занедбаний стан амфітеатру та будівель в ньому.
Виселення мешканців арен почалося наприкінці XVIII століття та завершилося 1825 року[8]. 1830 року в амфітеатрі пройшла перша за багато століть театралізована вистава, присвячена завоюванню Алжиру; тоді ж був проведений і бій биків.
У наші дні амфітеатр — головна туристична пам'ятка міста. На аренах Арля регулярно влаштовуються бої биків, спектаклі, концерти, реконструкції битв гладіаторів[9].
Споруда амфітеатру в Арлі була мотивом картин Вінсента ван Гога та Пабло Пікассо.[10]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
- ↑ а б archINFORM — 1994.
- ↑ а б в ministère des Sports recensement des équipements sportifs, espaces et sites de pratiques en France — 2005.
- ↑ https://www.abc.es/viajar/loultimo/anfiteatros-romanos-convertidos-plazas-toros-20220804125034-nt.html
- ↑ Сайт ЮНЕСКО. Архів оригіналу за 9 лютого 2021. Процитовано 12 грудня 2014.
- ↑ Société de statistique, d’histoire et d’archéologie de Marseille et de Provence. 1851, volume 14-15, S. 298–299.
- ↑ Louis Stouff:Arles au Moyen Age. S. 26.
- ↑ Émile Fassin: Bulletin archéologique d’Arles. 1890, n° 12, S. 186–190.
- ↑ Toros & Ferias [Архівовано 8 серпня 2013 у Wayback Machine.] (фр.)
- ↑ les arènes d’Arles en 1960 [Архівовано 13 грудня 2014 у Wayback Machine.] (фр.)
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Амфітеатр в Арлі- Офіційний сайт(фр.)
