Назва «Арештантські городи» виникла у 2-й половині XIX століття, коли цю, доти незаселену, територію передали у відання Лук'янівської в'язниці для влаштування підсобного городнього господарства. Арештантські городи були городами у дійсному сенсі: на них працювали в'язні. Цей захід допомагав вирішити одразу дві проблеми: покращити харчування ув'язнених та зайняти їх працею[1].
На одній із її вулиць (Скомороському провулку, 7) була Галицька синагога, котра належала Галицькій єврейській громаді. Провулок утворився на початку XX століття під час розпланування місцевості, коли її перевели із власності Лук'янівської тюрми. У 1960-х роках провулок поглинула заводська територія (завод «Транссигнал», колишні Головні електричні майстерні) і його не стало.
Стару забудову та більшість вулиць поступово ліквідовано у 1960–70-ті роки.