Аркаїм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Аркаїм
Статус: Археологічний пам'ятник культурної спадщини РФ
Тип: Городище або сакральний центр
Доба: епоха бронзи
Датування: XVII — XVI ст. до н. е.
Країна: Росія Росія
Регіон: Челябінська область, Брединський район
Координати: 52°38′57″ пн. ш. 59°34′16″ сх. д. / 52.649278° пн. ш. 59.5713694° сх. д. / 52.649278; 59.5713694Координати: 52°38′57″ пн. ш. 59°34′16″ сх. д. / 52.649278° пн. ш. 59.5713694° сх. д. / 52.649278; 59.5713694
Археологічна культура: Андронівська культура(сінташта)
Артефакти: залишки фундаментів житлових і господарських будівель, знаряддя, вироби, жертовні кістки
Дата відкриття: червень, 1987
Відкривач: С. Г. Боталов, В. С. Мосін
Дата дослідження: у 1987-1991 інтенсивно
востаннє 1995 року
Дослідники: Г. Б. Зданович
Підпорядкування: Челябінський державний історико-культурний заповідник «Аркаїм»
Веб-сторінка Заповідник «Аркаїм»
Аркаїм (Росія)
Аркаїм
Аркаїм

Аркаїм — давнє городище на східних схилах Уральських гір на річці Велика Караганка (Челябінська область Росії). У перекладі з тюркського означає «хребет, спина, основа». Вид зверху нагадує спіраль. Датується XVII — XVI сторіччями до н. е.

Городище являло собою два вписані одне в одне кола оборонних споруд й два кола, які примкнули до замкових стін, осель та виробничих будівель (загальною площею близько 20 тисяч м²), які прилягали до стін фортеці.

Основним заняттям населення було металургійне виробництво й металообробка, про що свідчать виявлені плавильні печі, ливарні форми, сопла, шлаки, молоти й ковадла. Високий рівень виробництва гармонував з архітектурною досконалістю поселення: кільцеві лінії мали один центр (головну площу), куди сходилися радіальні вулиці; чотири входи було орієнтовано по чотирьох вітрах.

Також наявна і інша точка зору на значимість та класифікацію археологічної пам'ятки. Згідно з цим науковим підходом — Аркаїм є маленький сакральний центр невеликого родинного клану[1].

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]