Арка Свободи українського народу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Арка Свободи
Арка Свободи українського народу

50°27′15″ пн. ш. 30°31′48″ сх. д. / 50.45444400002777741° пн. ш. 30.53000000002777981° сх. д. / 50.45444400002777741; 30.53000000002777981Координати: 50°27′15″ пн. ш. 30°31′48″ сх. д. / 50.45444400002777741° пн. ш. 30.53000000002777981° сх. д. / 50.45444400002777741; 30.53000000002777981
Країна  Україна
Розташування Київ
Тип споруда і арка[d]
Висота 35 м
Матеріал титан, граніт, бронза
Скульптор Олександр Скобліков
Архітектор Ігор Іванов, Сергій Миргородський і Костянтин Сидоров
Початок будівництва 1978
Побудовано 1982
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

А́рка Свобо́ди украї́нського наро́ду (до 14 травня 2022 року — А́рка дру́жби наро́дів, народна назва Ярмо́) — скульптурна композиція в Києві на території Хрещатого парку. Первісно складалася з арки та двох скульптурних груп під нею. Відкрита в рамках святкування 1500-річчя Києва та 60-ї річниці створення СРСР у 1982 році.

14 травня 2022 року, згідно з рішенням Київської міської ради, отримала сучасну назву після демонтажу однієї зі скульптур[1][2]. 16 квітня 2024 року Міністерство культури та інформаційної політики своїм наказом визнало монумент таким, що не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. [3]

Історія[ред. | ред. код]

Створення[ред. | ред. код]

До жовтневого перевороту на місці цієї композиції розташовувався бювет мінеральних вод, згодом літній театр зі статуєю Аполлона, пізніше за радянських часів — фонтан зі скульптурою слона.[4]

На місці Арки дружби народів у 1970-ті роки розташовувався оглядовий майданчик і оглядове колесо. У 1979 році було вирішено побудувати на цьому місці монумент на честь «возз'єднання України з Росією» у вигляді металевої арки, під якою розташовано декілька скульптур[5]. Композиція відкрита 3 листопада 1981 року під час підготовки до святкування 1500-річчя Києва на місці розташування Літньої естради[6][7], що була перенесена до Маріїнського парку[8].

Відкриття монумента передбачалося провести в день проголошення СРСР, 30 грудня, але урочиста церемонія відбулася раніше, у жовтні, напередодні 65-ї річниці Жовтневого перевороту 1917 року[9]. На церемонії відкриття виступив Перший секретар Центрального Комітету Комуністичної партії України Володимир Щербицький.

Згодом споруда отримала глузливу неофіційну назву «Ярмо»[10][11].

«Тріщина дружби» і демонтаж монумента[ред. | ред. код]

Демонтаж монумента 26 квітня 2022 року

Після початку війни на сході України у 2014 році неодноразово звучали пропозиції знести Арку дружби народів, перебудувати її чи перейменувати[9]. Перед цим напис на постаменті однієї зі скульптурних груп неодноразово був збитий[8].

24 листопада 2018 року на Арці Дружби народів українські художники та правозахисники відкрили інсталяцію «Тріщина дружби». Її присвятили питанню українських політв'язнів, зокрема режисерові Олегу Сенцову[12].

У зв'язку з широкомасштабним російським вторгненням в Україну 26 квітня 2022 року скульптурна частина монумента була демонтована. Під час демонтажу бронзової скульптурної групи у фігури, що символізувала росіянина, відвалилася голова[13][14]. Другу скульптурну композицію, з червоного граніту, розберуть пізніше. Саму ж арку планують перейменувати та підсвітити кольорами українського прапора[15][16][17]. Архітектор та один із авторів скульптурної композиції Сергій Миргородський у своєму інтерв'ю під час демонтажу пам'ятника заявив: «Відчуваю радість. Нарешті! Дружба з Росією закінчена. Тому цей пам'ятник, як дружба великих народів колись, перетворюється на ворожнечу України та Росії. А мати пам'ятник ворожнечі — це гріх»[18].

27 березня 2024 року Український інститут національної пам'яті надав висновок про необхідність цілковитого демонтажу арки[19].

17 квітня 2024 року Міністерство культури України не визнало Арку нерухомою пам'яткою історії[20].

Опис[ред. | ред. код]

Центральним у композиції був монумент дружби народів, присвячений «об'єднанню України з Росією» (скульптор Олександр Скобліков, архітектори Ігор Іванов, Сергій Миргородський і Костянтин Сидоров), що виконаний з титанового сплаву, граніту та бронзи і є двофігурною композицією (висота — 6,2 м) робітників — росіянина й українця, що спільно підняли стрічку з орденом «Дружби Народів»[21].

Трохи далі — витягнута по горизонталі стела з багатофігурною групою, у центрі якої Богдан Хмельницький та боярин Василь Бутурлін — московський посол. Ця група створена за мотивами Переяславської Ради. Буде демонтовано у рамках дерусифікації.

Скульптурні групи з'єднувала арка заввишки 35 м, яка, за задумом авторів, символізувала єднання братських народів Радянського Союзу[21].

Перед монументом площа має форму амфітеатру. За монументом розташований оглядовий майданчик з краєвидом на Дніпро та лівий берег Києва[21].

Галерея[ред. | ред. код]

Панорама[ред. | ред. код]

Вечірня панорама Арки Свободи українського народу з лівого берега Дніпра

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ У Києві перейменували Арку дружби народів [Архівовано 14 травня 2022 у Wayback Machine.] // Укрінформ,2022-05-14
  2. ↑ Київрада перейменувала Арку дружби народів [Архівовано 15 травня 2022 у Wayback Machine.] // Громадське, 2022-05-14
  3. ↑ [1]
  4. ↑ Від Аполлона і слоників до "ярма". Як Арка дружби народів зіпсувала Київ
  5. ↑ Пам'ятник царю, фанерний червоноармієць, фонтан Слоненя і Арка дружби народів. Історія Хрещатого парку в Києві — архівні фото. nv.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 26 квітня 2022.
  6. ↑ Постанова Ради Міністрів УРСР № 597, 1979.
  7. ↑ Святкування 1500-річчя Києва 1982 року: ідеологічний аспект, 2019, с. 75.
  8. ↑ а б Тривалий час простоїть «Арка Дружби народів»?. My-Kiev.com. 12.07.2021. Процитовано 26.04.2022.
  9. ↑ а б «Арка дружби народів» у Києві та війна з Росією: що зробити з радянським монументом?. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 26 квітня 2022.
  10. ↑ Арка Дружби народів чи Ярмо? Соцмережі тролять ініціативу головного архітектора Києва//Еспресо, 8 вересня 2015. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 27 січня 2021.
  11. ↑ Софія Середа. «Арка дружби народів» у Києві та війна з Росією: що зробити з радянським монументом?//Радіо Свобода, 24 січня 2018. Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 27 січня 2021.
  12. ↑ Арку Дружби народів зламали на підтримку політв'язнів [Архівовано 24 листопада 2018 у Wayback Machine.] // Gazeta.ua, 24 листопада 2018
  13. ↑ Кличко розповів, як хочуть перейменувати Арку дружби народів у Києві. Слово і Діло. 26 квітня 2022. Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 26 квітня 2022. (відео демонтажу [Архівовано 26 квітня 2022 у Wayback Machine.])
  14. ↑ Олена Рощіна (26 квітня 2022). У Києві демонтують скульптуру під Аркою дружби народів. Українська правда. Архів оригіналу за 26 квітня 2022.
  15. ↑ Кличко розповів, як хочуть перейменувати Арку дружби народів у Києві. Слово і Діло (укр.). Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 26 квітня 2022.
  16. ↑ У Києві триває демонтаж пам'ятника «дружби народів». Новинарня. 26.04.2022. Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 26.04.2022.
  17. ↑ О.Скотнікова (26.04.2022). Символічно, що відпала голова у російського робітника, — Кличко про демонтаж «Дружби народів». Вечірній Київ. Процитовано 26.04.2022.
  18. ↑ «Відчуваю радість. Нарешті! Дружба з Росією закінчена», — автор скульптурної композиції «Арка дружби народів» Миргородський. censor.net. 27.04.2022. Архів оригіналу за 27 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022.
  19. ↑ Фаховий висновок щодо належності встановленої на території Хрещатого парку міста Києва Арки дружби народів (Арки Свободи українського народу) до символіки російської імперської політики. uinp.gov.ua. 29.03.2024. Процитовано 29 квітня 2024.
  20. ↑ Юлія Москаленко (17 квітня 2024). КОЛИШНЯ АРКА ДРУЖБИ НАРОДІВ БІЛЬШЕ НЕ ПАМ’ЯТКА ІСТОРІЇ. ТЕПЕР ЇЇ МОЖНА ЗНЕСТИ. Дзеркало тижня.
  21. ↑ а б в Дружбы народов, арка - Киев. web.archive.org. 30 березня 2014. Архів оригіналу за 30 березня 2014. Процитовано 26 квітня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Арка Свободи українського народу
Перегляд цього шаблону
  Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Арка_Свободи_українського_народу&oldid=42340049