Арктін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук

Арктін Мілетський (грец. Ἀρκτῖνος Μιλήσιος, близько 775—741 до н. е.) — давньогрецький поет, чия репутація повністю легендарна, адже жодна з його праць не зберіглась. Про нього казали, що він був учень Гомера. Фаній Лесбоський відносить його до 7 ст. до н.е. і стверджує, що той отримав поразку у змаганні з Лесхом Мітіленським. Один з "поетів епічного циклу", Арктін написав поеми Ефіопіда та Зруйнування Трої, які були присвячені епічному циклу, і, можливо, Навпактії.

Ці поеми втрачені, але зі змістом перших двох можна ознайомитись з 'Хрестоматії', яка приписується (можливо хибно) Проклу Діадоху, неоплатоніку 5 ст. до н.е.

Ефіопіда (Αἰθιοπίς), поема з п'яти книг, названа так через ефіопського царя Мемнона, який став союзником Трої після смерті Гектора. За Проклом, поема веде розповідь з того місця, де завершується Іліада:

"Амазонка Пентесілея прибула на допомогу троянцям. Вона була дочкою Ареса і фракійкою за народженням. Ахілл вбив її під час битви і троянці влаштували похорон амазонки. Ахілл був зачарований красою мертвої Пентесілеї і це викликало глузування Терсіта, тут же на місці вбитого Ахілом.”

Ефіопіда закінчується смертю та похованням Ахілла і сваркою між Аяксом Теламонідом та Одісеєм за його зброю.

Зруйнування Трої розповідає історію про Троянського коня, Сінона, та Лаокоона, захоплення міста, та відплиття греків, переслідуваних гнівом Афіни за зґвалтування Кассандри Аяксом Оїлідом. Мала Іліада, яка приписується Лесху, заповнює проміжок в історії між Ефіопідою та Зруйнуванням Трої.

[ред.] Джерела

Особисті інструменти