Арман Жозеф Брюа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Арман Жозеф Брюа
Armand Joseph Bruat, amiral de France (1796-1855).jpg
Народився 27 травня 1796(1796-05-27)
Кольмар
Помер 19 листопада 1855(1855-11-19) (59 років)
Мессіна
епідемія холери
Діяльність військовий очільник
Звання Адмірал
Конфесія католицтво
Діти 1 донька

Арман Жозеф Брюа (*Armand Joseph Bruat, 26 травня 1796 —†19 листопада 1855) — фрацузький адмірал, учасник Кримської війни.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з ельзаської шляхетської родини. замолоду обрав для себе військову службу. У 1811 році поступив на флот. Спочатку проходив навчання на кораюлі у Бресті. У 1815 році на бригу «Гусар» бере участь у морських походах до Копенгагену, Бразилії та Антільських островів.

У 1817–1819 роках на шлюпі «Надія» служив у Леванті, після чого отримав звання лейтенанта. До 1824 році був офіцером на кораблях «Завойовник», «Блискавка», фрегаті «Діана». У 1824 році бере участь у морському поході до Сенегалу, а потім Тихого океану. У 1827 році проявив себе у битві при Наварині. У 1828 році очолив бриг «Силен», на якому потрулював узбережжя Алжиру. Незабаром брав участь у французькому вторгненю до цієї країни.

З 1830 до 1838 року служить у французькому морському представництві у Ліссабоні, де отримує звання капітана. Після цього переходить до Левантійської ескадри. У 1841 році очолює корабль Тулонської ескадри. У 1843 році Брюа призначають консулом на Таїті та губернатором Маркізьких островів. Того ж року стає губернатором французьких колоній Океану. На цій посаді зумів зміцнити французьку присутність в Тихому океану, у 1849 році домогтися визнання протекторату Франції з боку Таїті.

У 1849 рцоі призначається генерал-губернатором французьких Антільських островів. у 1852 році отримує звання віце-адмірала.

У 1854 році повертається до європи, де очолює французьку ескадру під час Кримської війни. Незабаром здійснив рейд до Азовського моря, де знищив російські бази у Керчі (захопив 12 тис. тон вугілля) у Маріуполі, Таганрозі, Ейську, Генічеську, Тамані, спустошив гирло Дону. У 1855 році захопив фортецю Кінбурн. Отримав наказ повертатися до Тулону, під час чого помер 19 листопада 1855 року у Мессіні (Італія) від епідемії холери. Поховано на цвинтарі Пер-Лашез.

Джерела[ред.ред. код]

  • Charles Mullié, Biographie des célébrités militaires des armées de terre et de mer de 1789 à 1850, 1852