Арноглось Кесслера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Можливо ви мали на увазі Арноглось середземноморська (Arnoglossus laterna)

Арноглось Кесслера
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Надряд: Акантопері (Acanthopterygii)
Ряд: Камбалоподібні (Pleuronectiformes)
Родина: Ботові (Bothidae)
Рід: Арноглось (Arnoglossus)
Вид: Арноглось Кесслера
Біноміальна назва
Arnoglossus kessleri
(Schmidt, 1915)
Синоніми
* Arnoglossus grohamanni (non Bonaparte, 1837)
Посилання
EOL: 206964
ITIS logo.jpg ITIS: 172807
Redlist logo v1223290225.gif МСОП: 194897

Арногло́сь Кесслера[1], або камбала Кесслера[2] (Arnoglossus kessleri) — риба ряду камбалоподібних. У ряді джерел[2][3][4] в якості синоніму вживається також назва Арноглось середземноморська. Однак оскільки ця назва відповідає англійській Mediterranean scaldfish у 2012 році вона була запропонована як українська вернакулярна назва для іншого виду — Arnoglossus laterna.[1] Один з 22 видів роду. Досягає довжини 7 — 9 см. Має лусковий покрив на всьому тілі.

Поширення[ред.ред. код]

У Чорному морі — уздовж південних і південно-східних берегів Кримського п-ва, зокрема поблизу м. Феодосії. Водиться також біля берегів Болгарії, Кавказу.

Екологія[ред.ред. код]

Зустрічається в акваторіях з солоністю води 18 — 20 ‰. Мешкає на прибережних ділянках шельфової зони моря — у придонних шарах на глибинах від 3 до 65 м (частіше 20 м), на піщаному та піщано-гальковому ґрунті. В окремі роки трапляються поодинокі особини у промислових виловах ставними неводами. З 80-х рр. зустрічається дедалі рідше. Причини зміни чисельності полягає в забрудненні акваторії Чорного моря, що впливає на розвиток ікри; вилов неводами разом з іншими рибами. Дорослі особини живляться бентосними організмами.

Розмноження[ред.ред. код]

Після зимівлі ранньої весни підходить ближче до берега на менші глибини для нагулу й розмноження. Плідники мають довжину 4 — 7 см. Нерест порційний, відбувається з червня до середини вересня за середньодобової температури води 18 — 25 °C у прибережній смузі з твердим піщаним, дещо зарослим дном на глибині 3 — 7 м. Нереститься найчастіше вночі. Ікринки спливають і розносяться течією. Інкубаційний період триває близько 2 діб. Розвивається зі складним метаморфозом. У міру росту та розвитку личинок позиція їхнього тіла з вертикальної стає горизонтальною, правий бік спрямовується до дна, а обидва ока зміщуються на лівий бік голови; відбувається перехід від пелагічного до придонного способу життя. Розмноження у неволі не проводилося.

Заходи охорони[ред.ред. код]

Не здійснювалися. Треба заборонити вилов як мінімум на 8 років, інформувати рибалок-промисловиків про характерні ознаки виду та імовірність появи його у виловах; виявити місця перебування і встановити там заповідний режим. Доцільно розширити акваторію Карадазького природного заповідника.

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Световидов А. Н., 1964. Рыбы Черного моря.
  • Смирнов А. И., 1986. Фауна Украины, Т.5, вып. 8.