Арнольд Мері

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Арнольд Мері
Arnold Meri
Народження 1 липня 1919(1919-07-01)
Таллінн, Естонія
Смерть 27 березня 2009(2009-03-27)[1] (89 років)
Таллінн, Естонія
рак легень
Країна  СРСР
 Естонія
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Освіта Вища партійна школа при ЦК КПРС[d] і Q16678111?
Роки служби 19411945
Партія КПРС
Звання

 Полковник

Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Леніна Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора
Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни II ступеня Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки
Орден Дружби народів Орден «Знак Пошани»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «20 років перемоги у ВВВ» Медаль «30 років перемоги у ВВВ» Медаль «40 років перемоги у ВВВ» Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Орден Пошани
Орден Пошани
Медаль Жукова
Медаль Жукова
Медаль «50 років перемоги у ВВВ»
Війни / битви Друга світова війна
Інше Військовий злочинець
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Пошани (Російська Федерація) орден Леніна орден Вітчизняної війни I ступеня орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Дружби народів орден Червоної Зірки орден «Знак Пошани» медаль Жукова ювілейна медаль «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Ветеран праці»
CMNS: Арнольд Мері у Вікісховищі

Арнольд Костянтинович Мері (ест. Arnold Meri; 1 липня 1919(19190701), Таллінн, Естонія — 27 березня 2009, Таллінн, Естонія) — радянський естонський діяч, 1-й секретар ЦК ЛКСМ Естонії. Герой Радянського Союзу (15.08.1941). Звинувачений естонською владою у злочинах проти людства. Помер 27 березня 2009 року, не дочекавшись вироку суду. Депутат Верховної ради Естонської РСР 10—11-го скликань. Депутат Верховної ради СРСР 2-го скликання.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в родині конторського службовця. Батько за національністю естонець, мати — німкеня. З 1926 року проживав з родиною в Югославії, де батько працював кухарем, а мати служницею. Закінчив російську початкову школу у місті Скопле, а в 1938 року — 1-у російсько-сербську гімназію у Белграді. У 1938 році родина повернулася до Естонії. Арнольд Мері влаштувався працювати учнем слюсаря на машинобудівний завод Ф. Крулля в Таллінні. У 1939 році його призвали на строкову службу в естонську армію — в автотанковий полк.

Після окупації Естонії СРСР, у липні 1940 року Арнольда Мері обрали до міського комітету комсомолу Таллінна, а також йому було доручено створювати комсомольські організації в колишній естонській національній армії. Після перетворення армії в 22-й Естонський територіальний стрілецький корпус РСЧА, був призначений заступником політрука навчальної роти 415-го окремого батальйону зв'язку (радіобатальйону). Член ВКП(б) з 1940 року.

На фронтах Німецько-радянської війни з кінця червня 1941 року. Прийняв перший бій в районі міста Порхов Псковської області. Арнольд Мері отримав звання Героя Радянського Союзу за битву коло міста Порхова, коли він зупинив відступ і очолив оборону штабу корпусу. Став першим естонцем, удостоєним звання Героя Радянського Союзу, яке було йому присвоєне 15 серпня 1941 року.

Після лікування в госпіталі в жовтні 1941 року направлений на навчання до Московського військово-інженерного училища. Тоді ж почалося створення нових естонських національних частин РСЧА. Дізнавшись про це, Мері написав рапорт із проханням направити його до такої частини. На початку 1942 отримав призначення на посаду комсогра стрілецького полку. З осені 1942 року — помічник начальника політвідділу 249-ї Естонської стрілецької дивізії, а пізніше — 8-го Естонського Таллінського стрілецького корпусу, в якому служив до кінця війни. Учасник Великолуцької, Невельської, Нарвської, Прибалтійської стратегічної (Таллінської та Моонзундської фронтових) операцій.

У червні 1945 року Арнольд Мері був демобілізований з армії і направлений на комсомольську роботу до Естонської РСР. З 11 липня 1945 по жовтень 1949 року — 1-й секретар ЦК ЛКСМ Естонії.

З 1949 по 1951 рік навчався у Вищій партійній школі при ЦК ВКП(б). Тоді ж направлений на острів Хийумаа як партійний уповноважений для проведення депортацій.

У 1951 році його звинуватили в створенні «антирадянської організації» та виключили з партії. Арнольда Мері позбавили звання Героя Радянського Союзу та інших державних нагород Указом Президії Верховної Ради СРСР від 5 серпня 1952 року. Однак засуджений він не був і поїхав спочатку з Москви до Таллінна, а потім з Таллінна до Горно-Алтайська. Працював агрономом плодово-ягідного розплідника, техноруком меблевої фабрики, начальником навчальної майстерні Горно-Алтайського педагогічного інституту.

У 1956 році за апеляцією XX з'їзду КПРС Арнольда Мері було відновлено в лавах КПРС, у званні Героя Радянського Союзу та правах на нагороди. Він заочно закінчив Вищу партійну школу при ЦК КПРС. З 1958 року викладав політекономію капіталізму в Горно-Алтайському педагогічному інституті, потім був деканом одного з факультетів цього інституту.

У 1967 році Арнольд Мері на запрошення ЦК КП Естонії повернувся до Таллінна, де працював заступником, а потім 1-м заступником міністра освіти Естонської РСР. У 1979 році обраний головою президії Естонського товариства дружби та культурних зв'язків із зарубіжними державами.

У 1989 році Арнольд Мері пішов на пенсію. З двоюрідним братом, президентом Естонії, Леннартом Мері, Арнольд майже не спілкувався, вважаючи, що вони дуже різні — і за характером, і за світоглядом. З 2007 року до своєї смерті Арнольд Мері очолював Антифашистський комітет Естонії.

У 2007 році естонська прокуратура направила до суду кримінальну справу, в якій Арнольд Мері фігурував як обвинувачений. Йому інкримінували участь в злочинах проти мирного населення. Таким чином прокуратура кваліфікувала його участь в депортаціях естонців до Сибіру в 1949 році (Мері координував цей процес, будучи першим секретарем ЦК комсомолу Естонської РСР). Сам він не заперечував цього факту своєї біографії, але і не визнавав себе винним, заявляючи, що організатором депортацій він не був.

Під час процесу майже 90-річний Арнольд Мері був хворий на рак легенів, за час судового розгляду його стан погіршився. Він помер 27 березня 2009 року в Нимме, не дочекавшися вироку суду. Похований на цвинтарі Лійва в Таллінні.

Військове звання[ред. | ред. код]

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

  1. http://rt.com/news/estonian-red-army-veteran-dies-amidst-genocide-trial/