Арнон Грюнберг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Арнон Грюнберг
нід. Arnon Grunberg
Svět knihy 2009 - Arnon Grunberg.jpg
Арнон Грюнберг, травень 2009
Псевдоніми, криптоніми: Марек ван дер Ягт
Дата народження: 22 лютого 1971(1971-02-22) (43 роки)
Місце народження: Амстердам, Нідерланди
Національність: нідерландець
Громадянство: Нідерланди Нідерланди
Мова творів: нідерландська
Рід діяльності: прозаїк, поет і драматург
Жанр: романи, новели, п'єси
Премії:

премія Константина Гюйгенса (2009)

http://www.arnongrunberg.com/

Арнон Грюнберг (нід. Arnon Grunberg, псевдонім — Марек ван дер Ягт; *22 лютого 1971, Амстердам, Нідерланди) — нідерландський прозаїк, поет і драматург, автор переважно романів і новел, також п'єс; одне з найяскравіших імен у сучасній нідерландській літературі. Живе і працює в Нью-Йорку (США).

З життя і творчості[ред.ред. код]

Арнон Грюнберг — амстердамець (народився 22 лютого 1971 року).

Був виключений з гімназії як асоціальний елемент. Змінив безліч занять — працював помічником в аптеці, мийником посуду. Писав п'єси на замовлення. Знімався в кіно (дебютував в короткометражній стрічці нідерландського режисера Сайруса Фріша «П... Марії», 1989).

Створив видавництво Казимир, що спеціалізується на німецькій літературі «авторів неарійського походження».

У літературі дебютував у 23-річному віці. Його перший роман «Сірі понеділки» (1994) отримав премію за літературний дебют і був перекладений 11-ма мовами. Ту ж премію здобув роман «Історія моєї лисини» (2000), опублікований Грюнбергом під псевдонімом Марек ван дер Ягт. Великим успіхом користувалися і наступні книжки письменника, також перекладені на багато мов.

Арнон Грюнберг публікує романи, новели, есе, пише драми та кіносценарії, працює як журналіст (співробітник газети «НРК-Ганделсблад»), виступає на радіо і телебаченні, веде блог в Інтернет-журналі «Світ без кордонів» і власний сайт.

Від 1995 року живе і працює в Нью-Йорку (США).

Удостоєний багатьох літературних нагород. У 2009 році отримав найбільшу нідерландську премію Константина Гюйгенса за сукупністю творчості.

Ряд новел Грюнберга у перекладах українською Я. Довгополого були надруковані у книжці «Навіщо писати ? Антологія нідерландської прози.» (2005, К.: «Юніверс»).

Вибрана бібліографія[ред.ред. код]

  • Blauwe maandagen / «Сірі понеділки» (1994);
  • Figuranten / «Статисти» (1997);
  • De heilige Antonio / «Святий Антоній» (1998);
  • Fantoompijn / «Фантомний біль» (2000);
  • De geschiedenis van mijn kaalheid / «Історія моєї лисини» (2000, під псевдонімом Марек ван дер Ягт);
  • De Mensheid zij geprezen, Lof der Zotheid 2001 / «Хвала людству, хвала глупоті, рік 2001» (2001);
  • Gstaad 95-98 / «Гстад, 95-98» (2002, під псевдонімом Марек ван дер Ягт);
  • De asielzoeker / «У пошуках притулку» (2003);
  • De joodse messias. Grote jiddische roman / «Юдейський месія. Великий єврейський роман» (2004);
  • Tirza / «Тірза» (2006, екранізований у 2010)
  • Onze oom / «Наш дядечко» (2008).

Джерела та посилання[ред.ред. код]