Аронець Мирослав Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мирослав Михайлович Аронець
Народився 3 березня 1941(1941-03-03) (83 роки)
с. Видинів
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Діяльність художник, письменник
Alma mater Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Мова творів українська
Роки активності 1972 — донині
Премії Обласна премія імені Василя Стефаника

Миросла́в Миха́йлович Ароне́ць (* 2 березня 1941, Видинів) — український художник, поет, прозаїк і мистецтвознавець. Член Національної спілки художників України та Національної спілки письменників України. Лауреат премії імені Василя Стефаника.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився Мирослав Аронець 2 березня 1941 в селі Видинів Снятинського району Івано-Франківської області. Закінчив Видинівську початкову й Прутівську десятирічну школи. Вступивши до Київського державного художнього інституту, закінчив його 1965 року. У 1965–1968-их служив в армії.

З 1968 по 1971 М. Аронець працював викладачем у Косівському технікумі народно-художніх промислів, а з 1971 по 1974 — в Івано-Франківському ПТУ. У 19741977 роках він начальник відділу народного мистецтва Івано-Франківського обласного краєзнавчого музею. З 1977 по 1980 Мирослав Аронець працював у Івано-Франківському обласному художньому музеї. У 19801988 роках він обіймав посаду заступника директора Івано-Франківських художніх майстерень. З 1988 по 1991 був працівником агрофірми «Прут» у селі Підгайчики Коломийського району, з 1991 року знову працює в Івано-Франківських художніх майстернях.

Творчість[ред. | ред. код]

В доробку Мирослава Аронця багато художніх полотен, які стали основою його виставок. Він схильний до творчих експериментів (тяжіє до пейзажів та графіки), працює в різних техніках — олії, акварелі, пастелі. Окрім малярства, Мирослав упродовж свого життя захоплювався літературою, тож через деякий період перед очима прикарпатців постав Мирослав Аронець як поет та дослідник-літератор. Його статті про художників Прикарпаття та народне мистецтво опубліковані в журналах «Дзвін», «Народна творчість та етнографія», поезії та оповідки — в журналах «Дзвін», «Дніпро», «Перевал».

Мирослав Аронець — співавтор путівників «Івано-Франківський краєзнавчий музей» (1979) та «Івано-Франківський художній музей» (1983).

З 1984 року Мирослав Аронець — член Національної спілки письменників України.

Твори[ред. | ред. код]

  • Грані хвиль: Збірка поезій. — Ужгород: Карпати, 1972.
  • Криниці вогню: Збірка поезій. — Ужгород: Карпати, 1982.
  • Світло різця: Збірка поезій. — Ужгород: Карпати, 1988.
  • Писанки Видинова: Мистецька оповідка // Снятин, 1975.
  • Чекання: Вірш // Снятин, 1999.
  • Жито на камені: Вибрані твори. — Івано-Франківськ, 1999.
    Соснові дошки;
    Глухий стрілочник;
    А ворона каркає.
  • Побіля обличчя хмари летять…: Збірка поезій // Перевал, 2000.
  • Верлібр. Танка: Збірка поезій. — Івано-Франківськ, 2002.
  • Денис-Лев Іванцев: життя і творчість: Монографія. — Київ: Грані-Т, 2008.
  • Олександр Коровай: Живопис. — Івано-Франківськ, 2010.
  • Мандрівник зі свічкою: Мистецька розвідка про художника Ю. Неміша // Перевал, 2002.
  • Хвора Олюся: Оповідання // Перевал, 2003.
  • Дивакуватий Іван: Оповідання. Перевал, 2003.
  • Поезії: Вибрані вірші, див.: Покутська хрестоматія / Упорядн. Попадюк М. — Снятин: ПрутПринт, 2008.

Відзнаки і нагороди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]