Оружейна палата (Москва)
| Оружейна палата | |
| Дата створення / заснування | 1806 |
|---|---|
 | |
 | |
| Країна |
 Росія |
| Адміністративна одиниця | Тверський |
| Місце розташування | Московський кремль |
| Власник | Уряд Російської Федерації |
| Архітектор | Тон Костянтин Андрійович |
| Архітектурний стиль | неовізантійська архітектура і псевдоросійський стиль |
| Дата офіційного відкриття | 1581 |
| Входить до складу списку пам'яток культури | list of cultural heritage sites in Moscow — Kremlind |
| Статус спадщини | об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd[1] |
| Описано за адресою | tour-planet.com/articles/52(англ.) |
| Вказівки, як дістатися | Кремль |
| Сторінка інституції на Вікісховищі | Kremlin Armoury |
 | |
| Офіційний сайт(англ.) | |
 Оружейна палата у Вікісховищі | |
Координати: 55°44′58″ пн. ш. 37°36′48″ сх. д. / 55.74957777780577572° пн. ш. 37.61341111113877389° сх. д.
Оружейна палата, або Збройова палата (рос. Оружейная палата), — сховище зброї та предметів князівського й царського побуту в Московському кремлі, з початку XIX століття перетворене на музей декоративного й прикладного мистецтва.[2] Найстаріший в Росії державний музей декоративно-ужиткового мистецтва.
Розташування[ред. | ред. код]
Оружейна палата розташована в Москві на території Кремля в будинку, який був зведений у 1851 році за проєктом архітектора Костянтина Тона.
Експонати[ред. | ред. код]
Оружейна палата має велику колекцію старовинної зброї XIII — XVIII століть, колекції золотого і срібного посуду, тканин і одягу XIV — XIX століть, дари іноземних послів, речі царського і князівського побуту, ювелірні вироби.
В Оружейній палаті також експонуються роботи російських зброярів: Василя Карцева, Григорія Вяткіна та інших, золотарів: Івана Попова, Гаврили Овдокимова та інших.
Московська Оружейна палата зберігає чимало речей, пов'язаних з діяльністю українських гетьманів, зокрема гармата «Лев» 1705 р., створена Карпом Балашевичем коштом Івана Мазепи. Гармата стоїть перед будинком Оружейної палати неподалік Троїцької брами Кремля.
Історія[ред. | ред. код]
Вперше Оружейна палата згадується 1547 року в літописах як сховище зброї. У 1640 до оружейної палати увійшла іконописна, а в 1683 — живописна палати. З другої половини XVII століття тут стали навчати художніх ремесел і живопису. В ній працювали живописці: Симон Ушаков, Йосип Владимиров, Георгій Зінов'єв та інші, гравери: Леонтій Бунін, Олексій Зубов, Афанасій Трухменський.
На початку XVIII століття живописну школу закрили, а майстрів переведели до Петербурга. В 1720 Оружейну палату об'єднали з іншими царськими майстернями Кремля. 10 березня 1806 р. російський імператор Олександр I видав Указ «О правилахъ управленія и сохраненія въ порядкѣ и цѣлости въ Мастерской и Оружейной палатѣ цѣнностей» за яким Оружейна палата отримала статус музею. Розробкою концепції, формуванням штату та проведенням основних заходів з утворення музею керував дійсний таємний радник Петро Степанович Валуєв. В 1962 колишні Патріарші палати було перетворено на філіал Оружейної палати. В них відкрили Музей ужиткового мистецтва і побуту XVII століття.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Постановление Совета Министров РСФСР № 1327 от 30.08.1960
- ↑ Палата // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Джерела[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Оружейна палата (Москва) |
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. (укр.)
- http://www.armoryhall.ru/ [Архівовано 4 березня 2013 у Wayback Machine.]
- Ім'я Івана Мазепи. Минуле. Сьогодення. Майбутнє. [Архівовано 13 червня 2012 у Wayback Machine.] (укр.)
|
