Арсенопірит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Арсенопірит
ArsenopiritaEZ.jpg
Загальні відомості
Клас мінералу сульфіди
Хімічна формула FeAsS
Ідентифікація
Колір олов'яно-білий, у зламі сталево-сірий
Форма кристалів призматична або стовпчаста
Сингонія моноклінна (застаріле - орторомбічна)
Вид симетрії призматичний вид
Злам нерівний
Твердість за шкалою Мооса 5.5—6.2
Блиск металічний
Колір риски чорний
Питома вага 6.07—6.15

Арсенопіри́т (рос. арсенопирит, англ. arsenopyrite, нім. Arsenopyrit m)— мінерал класу сульфідів. Арсенідсульфід заліза острівної будови .

Загальний опис[ред.ред. код]

Арсенопірит одержав назву за близкістю свого складу до складу піриту, а також за вмістом миш’яку. Формула: FeAsS. Синоніми — миш’яковистий колчедан, міспікель. Хімічний склад(%): Fe — 34,3; As — 46,01; S — 19,69. Домішки: Co(до 9—18%), рідше Ni, Mn, Zn, Sb, Se, Au, Cu. Відміни, які містять від 3 до 9% кобальту, мають назву данаїту. При більш високому вмісті кобальту (до 27%) здійснюється перехід до глаукодоту — (Co,Fe)AsS. У багатьох родовищах арсенопірит містиь тонкодісперсне золото.

Кристалографія[ред.ред. код]

Сингонія моноклінна (застаріле - орторомбічна). Вид симетрії призматичний. Арсенопірит часто формує кристали призматичної або стовпчастої форми зі стратами, а також комбінації цих форм..

Агрегати і габітуси[ред.ред. код]

Арсенопірит утворює суцільні і зернисті агрегати, а також окремі вкрапленики і друзи в гірських породах. Це добре кристалографічно індивідуалізований мінерал. Кристали звичайно мають призматичний габітус; вони як правило, короткі або витягнуті у тонкі гілочки, притуплені призмами першого і другого роду. Зустрічається в гідротермальних жилах звичайно у вигляді призматичних і голкуватих кристалів. Різномірний розвиток цих двох призм приводить до утворення псевдобіпірамідальних форм, характерних для арсенопіриту. Найчастіше відмічаються форми {110}, {101}, {230}, {210}, {140} i {013}. В арсенопіриту розвинені двійники проростання і зростання. Двійники по (100) і (001) приводять до утворення псевдоромбічних кристалів. Часто спостерігаються хрестоподібні двійники по (012). Відомі епітаксичні зростання арсенопіриту з галенітом, піритом і піротином.

Фізичні властивостей[ред.ред. код]

Колір олов'яно-білий, у зламі сталево-сірий. Блиск металічний. Колір риски - чорний. Густина 5,5—6,2. Твердість 5,5—6,0. Непрозорий. Плеохроїзм слабкі кольори, білий або блакитний відтінок, слабкий червонувато-жовтого кольору. Крихкий.

Утворення і родовища[ред.ред. код]

Арсенопірит — досить поширений мінерал. Для нього типове гідротермальне походження, хоч він зустрічається і в контактово-метасоматичних родовищах та пегматитах. У гідротермальних родовищах арсенопірит осоціює з вольфрамітом — (Fe,Mn)[WO4], каситеритом — SnO2, халькопіритом, сфалеритом, галенітом і срібними рудами. У контактово-метасоматичних родовищах він кристалізується після виникнення скарнів і утворює найчастіше самостійні тіла. Руда арсену. Родовища арсенопіриту відомі в Росії, Швеції, Англії, Мексиці, Болівії, Японії та ін країнах. В Україні він є у Нагольному кряжі на Донбасі, в Криворіжжі, Чивчинських горах, в Закарпатті. У багатьох родовищах арсенопірит містить тонкодісперсне золото. Іноді вміст Au в арсенопіриті досягає значних кількостей — 0,07%, або 700 г на тонну мінералу (родовище Златана у Трансільванії).

Практичне значення[ред.ред. код]

Арсенопірит — основна миш’яковиста руда; миш’як використовується у вигляді різних сполук. Промисловий вміст миш’яку в рудах для чисто миш’якових родовищ приймається рівним 5-10%; у комплексних родовищах цей вміст м.б. понижений. Арсенопірит - головний рудний мінерал, з якого витягується миш'як. Це також відмінна мінеральна сировина для отримання срібла, золота, кобальту та інших металів, які є побічними продуктами основного виробництва.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]