Артемове

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Артемове
Артемове
Розташування міста Артемове
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Донецька область
Район/міськрада Дзержинська міська рада
Рада Артемівська міська рада
Код КОАТУУ 1411270300
Засноване 1894
Статус міста з 1938 року
Населення 5598 (01.01.2013)[1]
Площа 7 [2] км²
Густота населення 799 осіб/км²
Поштові індекси 85290—85292
Телефонний код +380-6247
Координати 48°22′30″ пн. ш. 37°52′24″ сх. д. / 48.37500° пн. ш. 37.87333° сх. д. / 48.37500; 37.87333Координати: 48°22′30″ пн. ш. 37°52′24″ сх. д. / 48.37500° пн. ш. 37.87333° сх. д. / 48.37500; 37.87333
Висота над рівнем моря 200 м
Відстань
Найближча залізнична станція Магдалинівка
До станції 5,8 км
До обл./респ. центру
 - фізична 42,7 км
 - залізницею 73 км
 - автошляхами 52,3 км
До Києва
 - залізницею 701 км
 - автошляхами 699 км
Міська влада
Адреса 85296 Донецька обл., Дзержинська міськрада, м. Артемове, пр. Піонерів, 14
Міський голова Наумов Володимир Олександрович

Арте́мове (до 1921 — хутір Нелі́півський) — місто районного значення в Україні, підпорядковане Дзержинській міськраді Донецької області. Входить до Горлівсько-Єнакієвської агломерації. Відстань до райцентру становить близько 6 км і проходить автошляхом місцевого значення.

До міськради також входить смт Ленінське (1,9 тис. мешканців).

Населення[ред.ред. код]

Населення міста згідно з переписом 2001 року становило 6725 мешканців, на початок 2004 року — 6,4 тис. мешканців. Від 1970 року населення міста скоротилося вдвічі: люди виїжджають, оскільки вибір місць роботи невеликий.

За даними перепису 2001 року населення міста становило 6543 осіб, із них 16,75% зазначили рідною мову українську, 82,82% — російську, 0,20% — білоруську, 0,11% — вірменську, 0,03% — молдовську[3].

Історія[ред.ред. код]

Відоме з 1894 року як хутір Неліпівський. У липні 1905 року гірники Неліпівського рудника (пізніше шахта імені Артема) провели страйк, в якому взяли участь понад 100 гірників. У квітні 1916 року на Неліпівському руднику страйкувало понад 5 тисяч робітників. Радянська влада встановлена 1917 року, головою ради робітничих депутатів обраний ударник М. І. Дубовий[4].

У квітні 1920 року прибув Артем (Ф. Сергєєв), який закликав гірників Неліпівського рудника взяти участь у відновленні Центральної шахти. Після смерті Артема рудник перейменований в шахту імені Артема, а 1921 року і сам хутір перейменовано на честь Артема. Статус міста Артемове отримало 1938 року.

У боях Великої вітчизняної війни взяли участь близько 3 тисяч артемівців, з них 1217 — загинули, 1648 бійців нагороджені орденами і медалями[4]. На братських могилах загиблих воїнів 1960 року встановлено 2 пам'ятники — у дворі загальноосвітньої школи № 13 і біля будівлі Будинку культури.

Пам'ятники загиблим воїнам
Дзержинск Артемово Памятник на братской могиле.jpg Дзержинск Артемово ДК Памятник на братской могиле.jpg

Економіка[ред.ред. код]

Видобуток кам'яного вугілля (шахта імені Артема ДП «Дзержинськвугілля» — закрита). Понад 50% зайнятих у народному господарстві працюють у вугільній промисловості — на шахті «Південна» (ДП «Дзержинськвугілля»), розташовані у смт Ленінському.

На майданчику закритої шахти імені Артема планується створення підприємства «Дзержинськекоенергоресурс» із технологічним комплексом із переробки вуглевмісних відходів з муловідстійника збагачувальної фабрики «Дзержинська». На основі видобутих із відходів корисних компонентів будуть вироблятися високоякісні брикети для ТЕС і концентрат вугілля марки КЖ для коксохімії.

Транспорт[ред.ред. код]

Розташоване за 6 км від залізничної станції Магдалинівка Донецької залізниці. До початку 2000-х років через місто проходив тролейбусний маршрут № 1 міста Дзержинська. Нині Артемове та Дзержинськ сполучають маршрутні таксі.

Визначні місця[ред.ред. код]

  • Дзержинський професійний гірничий ліцей (пр. Піонерів).
  • Клуб шахти «Південна» (смт Ленінське, вул. Леніна).
  • загально-освітні школи № 13, 14, 15.
  • міська лікарня № 1 (вул. Піонерів).

Соціальна сфера[ред.ред. код]

3 загальноосвітніх школи, дитячий садок, професійний гірничий ліцей, територіальне медичне об'єднання, станція швидкої допомоги.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]