Полежака Артем Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Артем Полежака)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Полежака.
Артем Полежака
Ім'я при народженні Артем Якович Полежака
Народився 24 вересня 1975(1975-09-24) (48 років)
Харків
Громадянство Україна Україна
Діяльність Поет, автор пісень

Артем Якович Полежака (нар. 24 вересня 1975(19750924), Харків) — український поет. Автор поетичних збірок «Стіхи о жизні» (2016) та «Навісні пісні» (2018). Твори пише українською й російською мовами.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 24 вересня 1975 року в Харкові, де провів своє дитинство. 2000 року закінчив Харківський інститут інженерів комунального будівництва за спеціальністю «архітектор». Під час студентських років активно виступав у «КВК».

Наприкінці 2000-х років Артем починає часто виступати з особистими віршами і стає відомим, як переможець численних поетичних слемів (в Києві, Хмельницькому, Миколаєві, Харкові й інших містах). Є активним учасником різноманітних акцій громадянської непокори, зокрема проти законопроєкту «Про мови в Україні» 2010 року.

Полежака мешкає в Києві. Багато виступав перед різноманітною аудиторією: від школярів до мешканців геріатричного пансіонату та ув'язнених.

2011 року з гуртом «Барабас» записав та випустив диск «Весна, Любов, Полежака». Полежака і гурт «Барабас» здійснили всеукраїнський тур (Київ, Житомир, Львів, Донецьк, Дніпро, Харків), після чого проєкт «Полежака+Барабас» саморозпустився.

З початком російської агресії на сході України регулярно брав участь в різноманітних артдесантах, виступаючи перед військовими. З 2014 року Артем регулярно їдить у зону АТО виступати перед українськими воїнами.

2016 року нарешті побачила світ його перша повноцінна поетична збірка «Стіхи о жизні» видавництва «Люта справа».

Автор текстів пісень таких виконавців, як «Kozak System», Орест Лютий, «Телері», «Бумбокс».

1 березня 2018 року у світ вийшла друга поетична збірка Артема «Навісні пісні».

Після початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року волонтерив, разом з Сергієм Жаданом, Олегом Кадановим, Яною Заварзіною, Іваном Сєніним, гуртом "Папа Карло" зробили кілька онлайн-концертів, щоб зібрати гроші для харківської та київської тероборони.[1].

У квітні 2022 року Артем вступив піхотинцем до лав Національної гвардії. Отримав спеціальність кулеметника. Разом із побратимами брав участь у Харківському контрнаступі, звільненні Балаклії та Куп'янську і написав на "нулі" кілька віршів та хоку.[2]

Нагороди[ред. | ред. код]

Лауреат Міжнародної літературної премії ім. Олеся Ульяненка за порно-поему «Jenna».

Переможець конкурсу «Стоп цензурі!» 2014 року в номінації «Вірш».

Бібліографія[ред. | ред. код]

Власні книжки[ред. | ред. код]

Переклади[ред. | ред. код]

  • «73 чудернацькі трапунки з життя архітектора Щедрикова» Ганна Бондар збірка фейлетонів (CANactions, 2020 — м. Київ)

Антології та збірки[ред. | ред. код]

  • «Антология фестиваля Синани-фест» (Ялта, 2007)
  • «Харківська барикада № 2: Антологія сучасної літератури» (Факт, 2008 — м. Київ)
  • «Аморалка»: збірка прози й поезії різних авторів  (Фоліо, 2010. — 315 с. — м. Харків)[3]
  • «Березневі коти: Антологія ЕротАртФесту» (Ліра, 2010 — Ужгород)
  • «Вечір іронічної поезії V.I.P.»: поетична збірка різних авторів  (Зелений Пес, 2011. — 88 с. — м. Київ)
  • «Майдан. Революція духу»: Антологія (Наш Формат, 2014 — м. Київ)
  • «Мистецький барбакан. „Трикутник 92“ Антологія» (Люта Справа, 2015 — м. Київ)
  • «Листи з України»: поетична антологія (Крок, 2016 — м. Тернопіль)
  • «Шатры Иакова», Український центр вивчення історії голокосту (АРТ КНИГА, 2017 — м. Київ)

Дискографія[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Міжнародна літературна премія імені Олеся Ульяненка

Громадська позиція[ред. | ред. код]

У червні 2018 записав відеозвернення на підтримку ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[5]

23 серпня 2021 взяв участь у фестивалі «Ти у мене єдина» в Сєвєродонецьку, підтримавши своїм виступом встановлення рекорду з наймасовішого виконання пісні Володимира Івасюка «Червона рута», коли цю пісню на центральній площі міста одночасно заспівали понад 5200 виконавців.[6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ "У тонкому світі ми вже перемогли. Треба реалізувати ще й у матеріальному". Журнал "Країна" (укр.). Процитовано 21 квітня 2022.
  2. ↑ "Солдату плакати не положено". Як воює харківський поет Артем Полежака. KharkivToday (укр.). Процитовано 2 грудня 2022.
  3. ↑ «Аморалка»
  4. ↑ Найтитулованіший слем-поет України презентує диск «Весна, Любов, Полежака»
  5. ↑ Sentsov 45. YouTube. Free Sentsov. 5 червня 2018. Процитовано 6 червня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  6. ↑ На Луганщині встановили всеукраїнський рекорд з одночасного виконання пісні "Червона рута". Новинарня. 25 серпня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Полежака_Артем_Якович&oldid=41596597