Артилерійська батарея

Батаре́я артилері́йська — підрозділ в артилерійських частинах та на кораблях, що складається з 2—6 і більше гармат.

Батарея у артилерії структурно відповідає загальновійськовій роті і складається зі взводів. В Росії як штатна вогнева одиниця запроваджена в 1833 році замість роти.

За типом основного озброєння артилерійська батарея буває гарматна, гаубична, мінометна, реактивна, ракетна та батарея самохідних установок.

У сучасних арміях в батареї — 2—3 вогневих взводи, взвод (відділення) управління та 2—6 гармат (мінометів) або 4—6 установок. У бою батареї застосовується зазвичай у повному складі. Батареї полкової, протитанкової, зенітної артилерії малого калібру можуть використовуватися також повзводно і погарматно.

Батареями іменуються також підрозділи топографічної, звукометричної, оптичної розвідки. Існують також батареї управління, паркова, навчальна тощо.

Література

• Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.

Див. також

• Артилерійський вогонь
• Ракетні війська та артилерія
• Бомбардир (звання)
• Командир взводу
• Артилерійський дивізіон
• Артилерійська розвідка