Голлівуд, 1927 рік. Зірка німого кіно Джордж Валентин знаходиться в зеніті кар'єри. Однак поява звукових фільмів змусить глядачів швидко забути про нього. Для молодої статистки Пеппі Міллер, навпаки, дорога до слави тільки починається.
«Артист» був названий найкращим фільмом 2011 року за версією кількох спільнот кінокритиків з різних міст США, отримав премію «Оскар» за найкращий фільм і заслужив безліч похвальних відгуків від світових кінокритиків.[4] Крім цього, Жан Дюжарден отримав приз за найкращу чоловічу роль на 64-му Каннському кінофестивалі[5] і премію «Золотий глобус» у категорії «Найкраща чоловіча роль — комедія або мюзикл». Крім цього, на тій же церемонії вручення фільм став володарем ще двох статуеток: за найкращий фільм (комедія або мюзикл) і найкращу музику.[6]
Фільм також отримав 10 номінацій на премії «Оскар»: за найкращий фільм, найкращу режисерську роботу (Мішель Азанавічус), найкращу чоловічу роль (Жан Дюжарден), найкращу жіночу роль другого плану (Береніс Бежо), найкращий оригінальний сценарій (Мішель Азанавічус), найкращу музику (Людовик Бурсі), найкращу операторську роботу (Ґійом Шифман), найкращу роботу художника-постановника, найкращий дизайн костюмів і найкращий монтаж. Переміг у п'яти номінаціях, включаючи найкращий фільм, найкраща режисура і найкраща чоловіча роль.[7]
На Каннському кінофестивалі призу був удостоєний не тільки Жан Дюжарден, але і пес мисливської породи — джек рассел тер'єр, з кличкою Уґі. Він отримав спеціальний приз Palm Dog, який на фестивалі щорічно вручають за найкращу роль у виконанні собаки.
На Каннському кінофестивалі після показу фільму зал 10 хвилин аплодував стоячи.
Джону Гудмену знадобилося всього чотири хвилини, щоб погодитися на роль у картині, настільки йому сподобався задум режисера.