Артоболевський Іван Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Іва́н Іва́нович Артоболе́вський (26 вересня (9 жовтня) 1905, Москва21 вересня 1977, Москва) — російський учений у галузі теорії машин і механізмів. Заслужений діяч науки і техніки РРФСР (1945). Академік АН СРСР (1946).

Біографічні дані[ред.ред. код]

Народився в сім'ї професора Петровської (тепер Тімірязєвської) сільськогогосподарської академії.

1926 закінчив Московську сільськогосподарську академію імені Тімірязєва. Викладав у вищих навчальних закладах Москви.

Від 1937 — завідувач лабораторії динаміки машин Інстутуту машинознавства АН СРСР.

Від 1966 — голова Всесоюзного товариства «Знання».

Депутат Верховної Ради СРСР 7—9-го скликань.

Наукові досягнення[ред.ред. код]

Класифікував просторові механізми і розробив нові методи кінематичного аналізу їх. Написав з цього питання першу в СРСР монографію (1937).

Розробив також нові методи кінематичного аналізу складних багатоланкових механізмів (1939).

Відзнаки та премії[ред.ред. код]

  • Премія імені Пафнутія Чебишова (1946).
  • Срібна медаль імені Жоліо-Кюрі (1959).
  • П'ять орденів Леніна, інші ордени, медалі.

Праці[ред.ред. код]

Автор першого підручника з теорії механізмів і машин для механіко-математичних факультетів університетів (1940).

З групою вчених розробив методи дослідження роботи машин-автоматів, які застосовують у харчовій, поліграфічній та верстатобудівній промисловості.

Література[ред.ред. код]

  • Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 1. — К., 1977. — С. 258.
  • Артоболевский И. И. Механизмы в современной технике. Справочное пособие. В 7 томах, — М.; «Наука». 1979 — 496 с.

Див. також[ред.ред. код]