Артрит
Артри́т ( грец. αρθρον — суглоб), загальна назва запальних процесів, а в широкому сенсі — будь-яких хвороб суглобів. Якщо запалення одночасно охоплює кілька суглобів, виникає т. з. поліартрит.
Артрит може бути основним захворюванням, наприклад, спонділоартрит, чи проявом іншого захворювання, наприклад, ревматизму.
Місцеві ознаки артриту: припухлість суглоба, біль, обмеження рухливості суглоба; в ускладнених випадках можливе нагноювання суглоба, ураження прилеглих кісток та повна втрата функції.
Причини, що призводять до артриту бувають різні. До них належать:
- травматичні пошкодження суглоба (переломи),
- інфекційні хвороби (туберкульоз, бруцельоз, сифіліс та ін.),
- захворювання інфекційно-алергічного характеру (ревматизм),
- порушення обміну речовин (подагра),
- авітамінози (цинга),
- захворювання нервової та ендокринної систем тощо.
Перебіг артриту може бути гострим чи хронічним.
Лікування артриту здебільшого консервативне: спокій, медикаментозні засоби (залежно від походження артриту — саліцилові препарати, атофан, антибіотики та ін.), фізіотерапевтичне й санаторно-курортне лікування. Іноді, при наявності тяжких ускладнень, вдаються до хірургічної операції.
Нині можна проводити заміну суглоба хірургічним шляхом.
Запобігання артриту полягає головним чином в своєчасному лікуванні основного захворювання, загальному оздоровленні організму й дотриманні умов гігієни праці.
Профілактика [ред.]
На проблемні місця накладати колаген 5-10капель (можна й більше за потребою) на чисту змочену ділянку, потім покласти мокру серветку і прикрити компресним папером (не потрібний зігріваючий компрес), тримати 30 хвилин і довше, періодично змочуючи серветку водою для повного проникнення гелю в шкіру. По можливості такі компреси робити кілька разів на день.
Див. також [ред.]
Література [ред.]
- Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
