Артроплевра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Arthropleura
Викопні сліди артроплеври
Викопні сліди артроплеври
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Diplopoda
Ряд: Arthropleurida
Родина: Arthropleuridae
Рід: Arthropleura
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Arthropleura
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Arthropleura

Артроплевра (лат. Arthropleura, від дав.-гр. ἄρθρον «член тіла» і πλευρά «ребро»; « зчленована з ребер») — рід вимерлих членистоногих, були далекими родичами сучасних багатоніжок, жили в пізньому карбоні ( кам'яновугільному періоді), 340–280 млн років тому. Мешкали на території нинішньої північно-східної частині Північної Америки і Шотландії. Вони — найбільші за розміром з відомих сухопутних безхребетних Землі за всю її історію. Ворогів у них було небагато.

Тіло тварини було плоске і складалося з ряду сегментів, що заходили один за інший. У артроплеври було 30 пар ніг. Дихала ця тварина через маленькі отвори- дихальця, розташовані вздовж тіла. Артроплеври могли досягати в довжину від 0,3 до 2,6 м.

Види[ред.ред. код]

  • Arthropleura armata Meyer, 1853 (=Arthropleura moyseyi Calman, 1914)
  • Arthropleura britannica Andrée, 1910
  • Arthropleura cristata Richardson, 1959
  • Arthropleura maillieuxi Pruvost, 1930
  • Arthropleura mammata (Salter, 1863)

Опис і поведінка[ред.ред. код]

Чим харчувалася артроплевра — спірне питання серед вчених, оскільки ні на одній з скам'янілостей не зберігся рот. На цьому грунтується припущення, що особливо великих і добре склеротизованих щелеп у неї не було. По всій видимості, вона харчувалася рослинною їжею. Були виявлені її скам'янілі рештки зі спорами папоротей і фрагментами плауновидних у кишковику[1]. Можливо, що маленькі артроплеври були вегетаріанцями, а великі були всеїдні, використовуючи свої щелепи як для харчування рослинністю, так і для полювання на маленьких тварин і комах. Вважається, що середнього розміру артроплевра, можливо, з'їдала до тонни рослинності за рік.

Скам'янілі сліди артроплевр були знайдені в багатьох місцях. У слідів є окрема назва Diplichnites cuithensis[2].

Артроплеври походять від ракоподібних предків у кам'яновугільному періоді, і стали більшими ніж сучасні членистоногі, частково через високий відсоток кисню в атмосфері Землі в той час, і через відсутність великих наземних хребетних хижаків.

Артроплеври вимерли на початку пермського періоду, коли сирий клімат став сухішим, руйнуючи тропічні ліси карбону. Через це рівень кисню в атмосфері почав зменшуватися. Жодне з гігантських членистоногих не змогло пережити новий сухий, з меншим вмістом кисню клімат.

A. armata.

Література[ред.ред. код]

  • Хейнз Тим, Чамберз Пол. Динозавры: иллюстрированная энциклопедия. — М.: Росмэн, 2008. — С. 10-15, с. 52-57, с. 37. — ISBN 978-5-353-02642-6

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. [1], Proceedings of the Royal Society of Edinburgh, 86B, 133–140, 1985
  2. Adrian P. Hunt, Spencer G. Lucas, Allan Lerner and Joseph T. Hannibal The giant Arthropleura trackway Diplichnites cuithensis from the Cutler Group ( Upper Pennsylvanian ) of New Mexico // Geological Society of America Abstracts with Programs, 36 (2004) (5) С. 66.
Артроплевра
← 4,6 млрд 542 488 444 416 359 299 251 200 145 65 23 2