Артур Еш
| Arthur Ashe | |
| Громадянство | |
| Місце проживання | Річмонд, Вірджинія |
| Дата народження | 10 липня 1943 |
| Місце народження | Річмонд, Вірджинія |
| Дата смерті | 6 лютого 1993 (49 років) |
| Місце смерті | Нью-Йорк |
| Зріст | 185 см |
| Вага | 73 кг |
| Початок кар'єри | 1969 |
| Завершення кар'єри | 1980 |
| Робоча рука | права |
| Бекхенд | одноручний |
| Призові, USD | 1 584 909 (за даними ATP) |
| Одиночний розряд | |
| Матчів в/п | 818–260 |
| Титулів | 35 |
| Найвища позиція | 1 (1968, за рейтингом Гаррі Гопмана)[1] 2 (12 травня 12 1976) за рейтингом ATP |
| Турніри серії Великого шолому | |
| Австралія | П (1970) |
| Франція | ЧФ (1970, 1971) |
| Вімблдон | П (1975) |
| США | П (1968) |
| Парний розряд | |
| Матчів в/п | 323–176 |
| Титулів | 18 |
| Найвища позиція | No. 15 (30 серпня 1977) |
| Турніри серії Великого шолому | |
| Австралія | П (1977) |
| Франція | П (1971) |
| Вімблдон | Ф (1971) |
| США | Ф (1968) |
Артур Еш (англ. Arthur Ashe, 10 липня 1943 - 6 лютого 1993) — американський тенісист, триразовий переможець турнірів Великого шолома в одиночному розряді й дворазовий в парному.
Еш почав грати в теніс ще в школі, але професійним тенісистом став 1969 року, коли розпочалася відкрита ера. До збірної США на кубок Девіса його включили 1963 року. Він виграв Відкритий чемпіонат США 1968, Відкритий чемпіонат Австралії 1970, Вімблдонський турнір 1975.
Еш завершив кар'єру 1980 року після інфаркту в 1979. Потім він писав для журналу «Тайм», коментував теніс на спортивних телеканалах, був капітаном збірної США на кубку Девіса. 1985 року він був індуктований до Зали тенісної слави.
Помер Еш від СНІДУ, яким заразився 1988 року при переливанні крові. Президент США Клінтон нагородив його Президентською медаллю Свободи.
На честь Артура Еша названа найбільша в світі тенісна арена в Флашинг-Медоу, центральний корт Відкритого чемпіонату США з тенісу.
Зовнішні посилання [ред.]
Виноски [ред.]
- ↑ "American Netters Rated 10-1 Favorites", Toledo Blade, 22nd грудня 1968.
|
|||||
|
|||||

