Артур Ауверс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Артур фон Ауверс)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Артур Ауверс
нім. Arthur Julius Georg Friedrich von Auwers
Народився 12 вересня 1838(1838-09-12)[1][2][…]
Геттінген, Королівство Ганновер, Німецький союз[4]
Помер 24 січня 1915(1915-01-24)[1][2][…] (76 років)
Гросс-Ліхтерфельдеd, округ Потсдамd, Провінція Бранденбург, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Поховання Цвинтарі біля Галльських ворітd
Країна  Королівство Пруссія
Діяльність астроном, викладач університету
Галузь астрометрія
Alma mater Геттінгенський університет і Кенігсберзький університет
Науковий керівник Едуард Лютер[5]
Знання мов німецька[1]
Заклад Koenigsberg Observatoryd
Членство Лондонське королівське товариство, Прусська академія наук, Леопольдина, Баварська академія наук, Геттінгенська академія наук, Петербурзька академія наук, Французька академія наук, Шведська королівська академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Угорська академія наук, Російська академія наук, Національна академія наук США і Австрійська академія наук
Нагороди
орден Максиміліана «За досягнення в науці та мистецтві» Орден Pour le Mérite в галузі мистецтв і науки
золота медаль Королівського астрономічного товариства

медаль Кетрін Брюс (1899)

почесний член Королівського товариства Единбургаd

Член Американської академії мистецтв і наук[d]

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (3 квітня 1879)

медаль Джеймса Крейга Вотсона (1891)

Георг Фрідріх Юліус Артур фон Ауверс (нім. Georg Friedrich Julius Arthur von Auwers; 12 вересня 1838 — 24 січня 1915) — німецький астроном, з 1866 — астроном Берлінської АН, згодом — її член[6], член Паризької АН, член Геттінгенської академії наук.

Народився в Геттінгені. Навчався в Геттінгенському й Кенігсберзькому університетах (1857—1862). Астроном Готської обсерваторії з 1866 року.

Наукові роботи належать до позиційної астрономії. Він уклав перший фундаментальний каталог, який містив 539 яскравих зір (1879)[7]. Опрацював спостереження Джеймса Бредлі й 1888 року видав нову обробку 3500 зір[6]. Протягом багатьох років каталог Ауверса—Брадлея залишався основою всіх досліджень про рух зір (до появи 1910 року попереднього загального каталога Л. Босса, який містив 6188 зір).

Визначив паралакс Сонця за спостереженнями малих планет і проходжень Венери над диском Сонця 1874 та 1882 рр.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в SNAC — 2010.
  3. а б в Encyclopædia Britannica
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #116388765 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  6. а б Ауверс Артур Юліус Георг Фрідріх // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 43. — ISBN 966-613-263-X.
  7. FK // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 505. — ISBN 966-613-263-X.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Ауверс фон, Артур Юлиус Георг Фридрих. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
  • H. Seeliger (1914). Arthur v. Auwers. Astronomische Nachrichten. 200 (12): 185—190. doi:10.1002/asna.19142001202. (нім.)