Артіль побутова
 | Було запропоновано приєднати цю статтю або розділ до Артіль, але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція з жовтня 2021. |
Арті́ль побуто́ва — форма тимчасового (сезонного) трудового об'єднання невеликого числа людей (5 — 50 осіб) на основі усного договору, що існувала у багатьох народів світу в період феодалізму і формування капіталізму.
Артілі побутові давали можливість колективно виконувати роботи (вантаження, збирання врожаю, заготівля лісу) або вести промисли (рибальство, полювання тощо), які були не під силу одній людині.
У східних слов'ян ще в 12—13 ст. існували риболовецькі і мисливські («ловчі дружини») артілі.
З 16 століття відомі Артілі побутові в землеробстві, скотарстві та ін. галузях сільського господарства і промислів.
У 16—18 століттях значного поширення в Україні набувають артілі («валки») чумаків та рибалок («ватаги забродчиків»); у 19 столітті було багато артілей косарів, молотників, чередників, мулярів, столярів, вантажників та ін. З розвитком капіталізму побутові артілі поступово зникають, не витримуючи конкуренції капіталістичних підприємств, або перетворюються в капіталістичні кооперативні об'єднання.
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.