Арт-терапія

Арт-терапія — терапія мистецтвом, відносно новий метод психотерапії. Уперше цей термін був використаний Андріаном Хілом у 1938 р. при описі своєї роботи з хворими туберкульозом і незабаром отримав широке поширення. В наш час ним позначать усі види занять мистецтвом, що проводяться в лікарнях і з лікувальними цілями . Ефективність застосування мистецтва в контексті лікування ґрунтується на тому, що цей метод дозволяє експериментувати з почуттями, досліджувати і виражати їх на символічному рівні.

Історія розвитку методу

На початкових етапах терапія мистецтвом відбивала уявлення психоаналізу, відповідно до якого кінцевий продукт творчості пацієнта, чи то щось намальоване олівцем чи то написане фарбами, розцінюється як вираження неусвідомлених процесів, що відбуваються у його психіці.

У 20-х роках Принцхорн провів класичне дослідження творчості пацієнтів із психічними відхиленнями і прийшов до висновку, що їхня художня творчість відбиває найінтенсивніші конфлікти. У США однією з перших почала займатись терапією мистецтвом Маргарет Наумбург. Вона обстежувала дітей, що мали поведінкові проблеми, у психіатричному інституті і пізніше розробила кілька навчальних програм з арт-терапії. У своїй роботі Маргарет спиралась на ідею Фрейда про те, що первинні думки і переживання, які виникають у підсвідомості, найчастіше виражаються у формі образів і символів.

Основи методу

Терапія мистецтвом є посередником при спілкуванні пацієнта і терапевта на символічному рівні. Образи художньої творчості відбивають усі види підсвідомих процесів, включаючи страхи, мрії, конфлікти, спогади.

До основних форм арт-терапії належать:

• групова;
• індивідуальна;
• сімейна.

Терапія мистецтвом в наш час^[Коли?] використовується не тільки в лікарнях і психіатричних клініках, але і в інших умовах — і як самостійна форма терапії, і як додаток до інших видів групової терапії.

Одним із найбільш використовуваних у терапії вправ є створення групових фресок, у якому учасники або малюють усе, що вони хочуть, на загальній картині, або малюють на ній щось, відповідно до обраної всією групою теми. Членів групи заохочують коментувати свої малюнки, у той час як керівник групи підсилює групову взаємодію.

Дуже важливо при терапії враховувати вік пацієнта і його можливості, не обтяжувати його не цікавою для нього роботою, а також враховувати техніку безпеки: людині із порушеною координацією рухів не можна давати в руки гострі предмети, що можна сказати і про малу дитину. Також важливо, щоб на груповій терапії, а особливо якщо це діти, вони відчували рівну кількість уваги. Старших за віком дітей можна зацікавлювати іншими заняттями, наприклад, бісер, кіноклуб, фотографія, читання віршів, створення музики і т. д.

Завдання арт-терапії

• лікування
• зцілення
• психокорекція
• реабілітація
• психопрофілактика
• розвиток
• діагностика

Безпосередні завдання

• вираження почуттів
• розкриття творчого потенціалу
• розвиток навичок включення в колективну діяльність

Види занять

• директивні(чітка установка)
• не директивні( вільний вибір)

Структура арт–терапевтичного заняття

1. початок( підготовка матеріалів тощо,збирання думок)
2. основна частина( основний процес, виконування осн. завдання)
3. завершення( підбиття підсумків,ділення враженнями)

Позиція терапевта

• директивна( спрямовує)
• не директивна( розвиваюча)

Тривалість занять

За тривалістю арт–терапевтичні заняття бувають:

• короткотерміновими( до 12 занять)
• середньо терміновими (до 1 року)
• довготерміновими (декілька років)

Проте кожне з них не повинне тривати більше 2 годин.

Психологія кольору

Функція кольору залежить від ставлення людини до даного кольору. Існує декілька систем трактування кольорів.

Перша система

• червоний — агресія ,боротьба за виживання, бажання привернути до себе увагу.
• синій — потреба у з’єднанні з іншими, спокій,пасивність.
• жовтий — потреба в самосвідомості «я»
• зелений — колір стримання, обмеження захисту.
• помаранчевий — колір нездійсненних реалізацій, потреба заявити про себе,відсутність поставленої цілі.
• фіолетовий — злиття, відмова від «я».

Система Гете

Передбачає те, що кольори виражають відношення між предметами.

• Чорний — тіло, білий — дух, жовтий — чоловіче начало, синій — жіноче начало, зелений — гармонія, червоний — дисгармонія.
• Рожевий — його пов’язують з високою чутливістю,емоційними проявами, безпосередністю.
• Персиковий — спокуса.
• Коричневий — сильне бажання звільнитись від ситуації, яка викликає дискомфорт.
• Сірий — відсутність емоцій, їх пригнічення.

Дивіться також

• Моя Арт Маска