Арудж Барбаросса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Арудж Барбаросса
араб. عروج بربروس‎, тур. Oruç Reis
Арудж Барбаросса  араб. عروج بربروس‎, тур. Oruç Reis

Султан Алжиру
Час на посаді:
1516 — 1518
Попередник Посаду започатковано
Наступник Муса III Абу Хаммі

Народився 1473
Помер 1518
Релігія Іслам, сунітського спрямування

Ару́дж (англ. Aruj, тур. Oruç) (прибл. 14731518), відомий також як Баба Арудж (тур. Baba Oruç, батько Арудж), — турецький пірат, володар Алжиру. Прийняв іслам та узяв ім’я Арудж у 16 років, після захоплення турками острова Лесбос, де він жив, та добровільно поступив на турецьке піратське судно. Вже у віці 20 років він відзначався відвагою та безжалісністю. Потрапивши під час бою у полон до християн, був засланий на острів Родос, але невдовзі втік і знову став піратом. Проте, не задовольнившись роллю, а відповідно й долею здобичі рядового пірата, Арудж підмовив команду і, захопивши корабель, став предводителем. Однією з перших операцій, що він здійснив, було зухвале захоплення двох військових галер, що належали папі римському Юлію II.

Уклавши угоду з еміром Тунісу, Арудж отримав у розпорядження острів Джербу, на якому організував базу свого піратського флоту, в обмін на зобов’язання віддавати еміру 20 % захопленої піратської здобичі, однак невдовзі зумів домогтись зменшення долі еміра до 10 %. Піратський флот Аруджа, що поповнювався окрім турків ще й маврами, що тікали зі звільненої християнами Іспанії, тероризував усі порти Середземноморського узбережжя. 1516 року дрібний мавританський султан Селім ат-Тумі, закликавши на допомогу Аруджа, захопив Алжир і проголосив себе еміром Алжиру. Арудж, що мав повну довіру нового еміра, увійшовши до нього в басейн під час купання, власноруч задушив у воді Селіма й проголосив себе владикою Алжиру під ім’ям Барбаросси I. У 15161517 роках Арудж розгромив війська Мулая Абу Абдаллаха, васала іспанського короля, взявши Медею, Тенес та інші поселення.

Після низки ускладнень на суші й на морі з військами та флотом іспанського короля Карла V султан Барбаросса I, втративши значну кількість соратників, був змушений залишити Алжир на свого брата Хайр-ад-Діна та зз загоном лише у 1500 чоловік вирушив за допомогою до марокканського султана. Іспанці наздогнали Барбароссу біля річки Саладо, але він встиг переправитись на інший берег і мав можливість врятуватись, однак, побачивши, як відважно б’ються його товариші, прийняв рішення повернутись до загону й загинув у нерівному бою.

Розповсюджена думка, що Арудж мав прізвисько Барбаросса (тобто «Рудобородий»). Однак у «Британській енциклопедії» сказано:

Барбаросса — ім’я, яке християни дали родині грізних морських розбійників і турецьких адміралів XVI століття — Аруджу (Гаруджу), Хизиру (Хайр ед-Діну, Гайраддіну) й Гасану, сину Гайраддіна. У 1840 році капітан Жан-Луї-Марі-Станіслас Валсін-Естергазі, автор історичного опису правління Османської імперії в Африці, висунув здогадку, що Барбаросса — Рудобородий — було просто перекрученням імені Баба Арудж (батька Арудж). Арабський же часопис цієї епохи, опублікований С. Ренгом та Ф. Денісом у 1837 році, ясно говорить про те, що ім’ям Барбаросса християни називали лише Гайраддіна.

Ймовірно, Аруджа за життя не називали Рудобородим. Вірогідно, це прізвисько дали йому пізніші автори.

У XX столітті ім’ям Аруджа було названо кілька підводних човнів ВМФ Туреччини (субмарини класу «Арудж Раїс»).

Посилання[ред.ред. код]