Арутінов Григорій Артемійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Григорій Арутінов
Прапор
8-й Перший секретар ЦК КП(б) Вірменської РСР
23 вересня 1937 — 28 листопада 1953 року
Попередник: Аматуні Вартапетян
Наступник: Сурен Товмасян
 
Партія: КПРС
Національність: Вірменин
Народження: 7 листопада 1900(1900-11-07)
Телаві
Смерть: 9 листопада 1957(1957-11-09) (57 років)
Тбілісі, Грузинська РСР
 
Нагороди:
Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна
Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни I ступеня


Арутінов[1][2] (Арутюнян) Григорій Артемійович (7 листопада 1900 — 9 листопада 1957) — вірменський радянський партійний і державний діяч.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в родині дрібного торгівця й виноградаря. 1911 року вступив до російської гімназії в Телаві та закінчив її. Під час навчання захопився ідеями соціалізму — в гімназії викладав історію педагог, засланий з Росії на прізвище Сімумягі, він об'єднав учнів у гурток молодих соціалістів. Учасники гуртка потрапили до поля зору грузинських меншовиків, і 1920 року Арутінова разом з його другом було заарештовано. Їх звільнили за клопотанням дирекції гімназії, як найкращих учнів.[3]

Після встановлення радянської влади у Грузії став заввідділом пропаганди Телавського повітового комітету КП(б) Грузії. 1922 року його направили на навчання до Москви, до Інституту народного господарства ім. Карла Маркса.

1924 року був відкликаний до Грузії. 1930 року працював у народному комісаріаті робітничо-селянської інспекції заступником голови Центральної контрольної комісії ЦК КП(б) Грузії. З листопада 1931 року — завміськвідділом і член секретаріату ЦК. У січні 1934 року був призначений секретарем Тіфліського міськкому партії.

15 вересня 1937 року на позачерговому пленумі ЦК КП(б) Вірменії був призначений на пост першого секретаря ЦК КП(б) Вірменської РСР, про що Арутінову повідомили Георгій Маленков та Анастас Мікоян, які приїхали за ним у Тбілісі з Єревана. Цю посаду обіймав до 1953 року.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Національна академія наук Республіки Вірменія. Інститут Історії. «Григорій Арутюнов життя й діяльність». Видавництво «Гитутюн» НАН РА Єреван 2000.
  • В. Петросян. «Часи Григорія Арутюняна». У 3-х томах. Єреван. 2008.

Посилання[ред.ред. код]