Архалаксис

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Архалаксис (грец. arche — початок і грец. állaxis — зміна) — один із способів еволюції, при якому зміна первинної закладки органу відбувається на ранній стадії ембріогенезу і змінює весь подальший хід його розвитку. Термін «архалаксис» введений О. М. Сєверцовим в 1910 році в його теорії філембріогенезу. При архалаксису відбувається відносна велика стрибкоподібна зміна будови органів і утворення нових органів, відсутніх у предків. Архалаксис — засіб пристосування до умов довкілля, що швидко змінюються. В. Гарстенг (1922) еволюцію шляхом зміни ранніх стадій онтогенезу назвав неогенезом. Б. Ренш (1954) розрізняє архалаксис органу і архалаксис тотальний (загальний).

Приклади[ред. | ред. код]

За типом архалаксису розвиваються, наприклад, закладки черевних плавців у вищих кісткових риб — не біля анального отвору, як у нижчих риб, а біля голови, або закладка волосся у зародків ссавців (замість рогових лусок у їх предків).

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Северцов А. Н., Собр. соч.(вигадування), т. 3, 5, М., 1945—49;
  • Матвєєв Би. С., Про походження лускатого покриву і волосся у ссавців, «Зоологічний журнал», 1949, т. 28, ст 1.