Архетип (мовознавство)

Архетип (праформа, прототип, первинна форма, «форма під зірочкою») — мовна одиниця чи структура, реконструйована (відновлена) порівняльно-історичним методом із форм пізніших хронологічних рівнів мов. Архетип являє собою імовірну форму, що виводиться шляхом порівняння реально засвідчених структурних елементів мов з урахуванням законів розвитку мов і репрезентує прамовний стан сім’ї чи групи споріднених мов.

Архетипами можуть бути різноманітні мовні одиниці та структури — лексеми, основи, корені, морфеми, детермінативи, фонеми і навіть речення. Найпоширеніша реконструкція архетипів на рівні морфем. Архетип може відтворюватися для прамовних станів різної хронологічної глибини.

Позначення

Задля чіткого розрізнення засвідчених і реконструйованих форм, відновлені форми позначаються на письмі астериском (*), який ставиться перед реконструйованою формою. У прамовах, наприклад праіндоєвропейській, які є повністю реконструйованими на матеріалі мов-нащадків, усі слова та морфеми позначаються зірочкою.

Наприклад, праслов’янська форма *melko ‘молоко’ реконструюється із форм слов’янських мов: укр. молоко, біл. малако, пол. mleko, чеськ. mléko, словац. mlieko, в.-луж. mloko, н.-луж. mloko, староцерк.-слов. млѣко, болг. мляко, хорв. mlijeko.

Протогерманська форма для позначення числа одинадцять: *ainlif букв. ‘один, що залишився (після рахування до десяти)’, споріднене сучасним англ. one, leave’. Цю форму відновлено із засвідчених в германських мовах форм: давн-англ. endleofan → англ. eleven, д.-в.-нім. einlif → нім. elf, д.-сканд. ellifu, гот. ainlib-.

Праіндоєвропейська форма іє. *bhrāter відновлена в результаті порівняння санскр. bhrātā, авест. brātar, староцерк.-слов. братръ, лат. frāter та ін. Для загальнослов’янського стану архетипом буде форма *bratrъ, яка реконструюється на основі порівняння історично засвідчених форм слов’янських мов.

Не слід плутати використання зірочки перед архетипом та перед граматично невірною формою, напр.: *залишавшийся — тут астериском позначено невірну для української мови дієприкметникову форму (докладніще щодо використання зірочки див. Зірочка#У мовознавстві).

Література

• Бибик С. П., Сюта Г. М. Словник іншомовних слів: тлумачення, словотворення та слововживання. — Харків: Фоліо, 2006. — 623 с — (Б-ка держ. мови). — ISBN 966-03-3173-8.
• Лингвистический энциклопедический словарь / Гл. ред. В. Н. Ярцева. — М.: Сов. энциклопедия, 1990. — 683 с.

Посилання

• Архетип // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 49. — ISBN 978-966-439-921-7.