Архієпархія Руана

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Rouen rues jnl 4.jpg
Собор Пресвятої Діви Марії, Руан, Франція
Обряд Латинський
Головне місто Руан
Країна Франція Франція
Дата заснування III століття
Площа єпархії 4 228 км²
Населення єпархії 851 000 чол.
Число католиків 688 000 чол.
Доля католиків 80,8 %
Карта античної архієпархії Руана
Вид руанського собору

Архієпархія Руана (лат. Archidioecesis Rothomagensis) — архієпархія Римо-католицької церкви з центром у місті Руан, Франція. Архієпархія Руана поширює свою юрисдикцію на округ Руан та округ Дьєпп. Кафедральним собором архієпархії Руана є церква Пресвятої Діви Марії.

Історія[ред.ред. код]

Руанська єпархія була створена у III столітті. В Руанському соборі зберігаються списки єпископів Руана Liber Eburneus (початок X століття) й Liber Niger (1079). Відповідно до Liber Eburneus першим єпископом Руана був святий Меллоній. Liber Niger та більш пізні списки називають першим єпископом Руана Ніказія. У IV столітті єпископом Руана був друг святих Мартіна Турського та Павліна Ноланського святий Віктрицій, який написав трактат про шанування мощів De Laude Sanctorum й вирушив проповідувати християнство до Англії.

У V–VI століттях єпархія Руана була зведена в ранг архієпархії. У VI столітті єпископом Руана був святий Претестат, який 557 року був вигнаний з Руана франкським королем Хільперіком I. 584 року Претестат повернувся в Руан та згодом, 24 лютого 586 року, був зарізаний біля вівтаря за наказом королеви Фредегонди.

744 року єпископ Грімон отримав від римського папи Захарія паллій. У VIII столітті святий Ремігій першим у Франції запровадив у своїй архієпархії латинський обряд, замість галліканського обряду, що вживався раніше.

В XI столітті архієпископ Маурилій боровся з ученням Бернарда Турського, що поширилось в Руані. 1160 року в Руані почалось будівництво кафедрального собору, який у подальшому пережив численні пожежі. У 13301338 роках архієпископом Руана був П'єр Рожер — майбутній папа Климент VI. 1371 року Святий Престол звільнив настоятеля Руанського собору від світської й духовної влади руанського архієпископа.

16 квітня 1562 року під час релігійних війн гугеноти захопили Руан та спустошили багато міських церков. 26 жовтня того ж року Руан було звільнено від протестантів.

Після початку Великої французької революції руанський архієпископ кардинал Домінік де ла Рошфуко залишив Францію. 29 листопада 1801 року, після конкордату з Францією, папа Пій VII видав буллу Qui Christi Domini, відповідно до якої передав частину території руанської архієпархії єпархіям Версаля, Евре та Бове. 6 липня 1714 року архієпархія Руана передала частину своєї території єпархії Гавра.

Нині архієпископи Руана мають титул примаса Нормандії, який було підтверджено після суперечок з Ліоном папою Калікстом III у 1457 та 1468 роках.

Ординарії архієпархії[ред.ред. код]

  • святий Ніказій (250–260);
  • святий Меллоній (260 — 22.12.311);
  • святий Авіціаній (314 — 2.12.325);
  • святий Северій (? — 341);
  • Євсевій (344–346);
  • Марцелліній (366–385);
  • Петро (385–393);
  • святий Віктрицій (393–417);
  • Іннокентій (418–426);
  • святий Еводій (426);
  • Сильвестр (433);
  • Майсон (450);
  • святий Герман (461);
  • Крешенцій (480);
  • святий Годард (490–525);
  • святий Флавій (533–541);
  • святий Еводій II (542 — 8.10.550);
  • святий Претестат Руанський (550 — 24.02.586);
  • Меланцій (589–601);
  • Ідульф (602–626);
  • святий Роман (631 — 23.10.639);
  • святий Одон (641 — 24.08.684);
  • святий Ансберт (684 — 9.02.695);
  • Гриффон (696–713);
  • Роланд (713–720);
  • святий Уго I (722 — 9.04.730);
  • Ратберт (730–734);
  • Грімон (744–745);
  • Ранфред (745–753);
  • святий Ремігій (753–772);
  • Майнард (772–799);
  • Гілберт (800–828);
  • Рагноард (828–837);
  • Гомбальд (838 — 5.01.849);
  • Павло (850–855);
  • Гуанілон (855 — 18.09.869);
  • Адалард (871–872);
  • Рікульф (872–875);
  • Іоанн (876–888);
  • святий Леон з Байонни (? — 889) — призначений єпископом Байонни;
  • Гуттон (889–910);
  • Франкон (912–919);
  • Гонтард (919–942);
  • Уго II OSB (942–989);
  • Роберт II (990–1037);
  • Можер (1037–1055);
  • святий Маврилій (1055 — 9.08.1067);
  • Жан де Авранш (серпень 1069 — 9.09.1079);
  • Гільйом Бонн-Ам (1079 — 9.02.1110);
  • Жоффрей ле Бретон (1111 — 28.11.1128);
  • Гу де Бов'є (1129 — 11.11.1164);
  • Ротру (1165 — 26.11.1183);
  • Готьє де Кутанш (17.12.1184 — 16.11.1207);
  • Робер Пулан (23.08.1208 — 4.05.1222);
  • єпископ Тібо д'Ам'єн (4.09.1222 — 25.09.1229);
  • Моріс (20.07.1231 — 10.01.1235);
  • кардинал П'єр де Комю (4.04.1236 — 28.05.1244) — призначений єпископом Альбано;
  • Ед Клемент (30.03.1245 — 5.05.1247);
  • Ед Ріго (березень 1248 — 2.07.1275);
  • Гільйом де Флавакур (1276 — 6.04.1306);
  • Бернар де Фаргіс (4.06.1306 — 5.05.1311) — призначений архієпископом Нарбонни;
  • Жіль Оселін де Монтагю (5.05.1311 — 24.06.1318);
  • Гільйом де Дюфор (січень 1319 — 24.11.1330);
  • кардинал П'єр Роже де Бофор-Тюренн (14.12.1330 — 18.12.1338) — обраний папою римським під іменем Климента VI;
  • Еймері Гуно (15.02.1339 — 17.01.1343);
  • Ніколя Роже (31.01.1343 — 3.04.1347);
  • Жан де Маріньї (14.05.1347 — 27.12.1351);
  • кардинал П'єр де ла Фор (8.02.1352 — 23.12.1356);
  • Гільйом де Флавакур (18.01.1357 — 1.05.1359);
  • кардинал Філіп д'Аленсон (3.07.1359 — 27.08.1375) — призначений патріархом Єрусалима та архієпископом Оша;
  • кардинал П'єр де ла Монтре (27.08.1375 — 20.12.1375);
  • Гільйом де Лестранж (22.12.1375 — березень 1389);
  • Гільйом де В'єнн (29.03.1389 — 18.02.1407);
  • Жан д'Арманьяк (26.02.1407 — 22.09.1408);
  • Луї д'Аркур (29.07.1409 — 19.11.1422);
  • кардинал Жан де ла Рошталі (26.07.1423 — 1431) — апостольський адміністратор;
  • Гу дес Орж (26.01.1431 — 19.08.1436);
  • кардинал Луї де Люксембург (24.10.1436 — 18.09.1443);
  • Рауль Руссель (31.01.1444 — 31.12.1452);
  • кардинал Гільйом д'Естутвіль (20.04.1453 — 22.01.1483);
  • Робер де Круамаре (14.03.1483 — 18.07.1493);
  • кардинал Жорж Амбуаз (21.04.1494 — 25.05.1510);
  • кардинал Жорж II д'Амбуаз (8.08.1511 — 25.08.1550);
  • кардинал Карл I де Бурбон (3.10.1550 — 9.05.1590);
  • кардинал Карл II де Бурбон-Вандом (9.05.1590 — 50.07.1594);
  • кардинал Карл III де Бурбон (26.03.1597 — 1.12.1604);
  • кардинал Франсуа де Жуаєз (1.12.1604 — 23.08.1615);
  • Франсуа де Герлей де Шампваллон (23.08.1615 — май 1651);
  • Франсуа II де Герлей де Шампваллон (23.05.1651 — 2.01.1671) — призначений архієпископом Парижа;
  • Франсуа де Руель де Медаві (24.08.1671 — 29.01.1691);
  • Жак-Ніколя де Кольбер (29.01.1691 — 10.12.1707);
  • Клод-Маре д'Обінь (27.02.1708 — 22.04.1719);
  • Арман Базен де Бесон (18.09.1719 — 8.10.1721);
  • Луї де ла Вернь де Трессан (14.02.1724 — 18.04.1733);
  • кардинал Ніколя-Шарль де Соль-Таванн (18.12.1733 — 10.03.1759);
  • кардинал Домінік де ла Рошфуко (2.06.1759 — 22.09.1800);
  • кардинал Етьєн-Юбер де Камбасере (9.04.1802 — 24.10.1818);
  • Франсуа де П'єр де Берні (30.07.1819 — 4.02.1823);
  • кардинал Густав-Максимільєн-Жуст де Крой-Сольре (4.07.1823 — 1.01.1844);
  • Луї-Марі-Едмон Бланшар де Байлью (17.06.1844 — 27.01.1858);
  • кардинал Анрі-Марі-Гастон Бойснорман де Бонешо (20.02.1858 — 28.10.1883);
  • кардинал Леон-Бенуа-Шарль Томас (10.11.1883 — 9.03.1894);
  • кардинал Гільйом-Марі-Роман Сурр'є (15.05.1894 — 16.06.1899);
  • Едмон-Фредерик Фузе (7.12.1899 — 20.12.1915);
  • кардинал Луї-Ерне Дюбуа (13.03.1916 — 13.09.1920) — призначений архієпископом Парижа;
  • П'єр-Флоран-Андре дю Буа де ла Віллерабль (16.12.1920 — 28.06.1936);
  • кардинал П'єр Петі де Жульвіль (7.08.1936 — 10.12.1947);
  • кардинал Жозеф-Марі Мартен (11.10.1948 — 6.05.1968);
  • Андре Пальє (6.05.1968 — 6.05.1981);
  • Жозеф Марі Луї Дюваль (6.05.1981 — 16.10.2003);
  • Жан-Шарль Марі Дескуб (25.03.2004 — дотепер).

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]