Арчімбольдо Джузепе
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Арчімбольдо Джузепе | |
| Giuseppe Arcimboldo | |
 Автопортрет |
|
| Дата народження | 1527 |
|---|---|
| Місце народження | Мілан |
| Дата смерті | 1593 |
| Місце смерті | Мілан |
| Національність | італієць |
| Жанр | портретист |
| Напрямок | Маньєризм |
Арчімбольдо Джузепе (Arcimboldo Giuseppe), (1527, Мілан-1593, Мілан) — визначний італійський ексцентричний художник, відомий портретами, що складаються із зображень овочів, фруктів, квітів тощо, таким чином, що разом вони утворюють подібність до портретного зображення.
Придворний портретист, декоратор, дизайнер костюмів і фахівець з мистецтва у Габсбургів —Максиміліана II і Рудольфа II.
Був дуже популярним, багато сучасників робили імітацію його стилю.
Фантастичні композиції та портрети, укладені з квітів, трав, птахів, окремих предметів, які в цілому створюють ілюзію нового образу; значний вплив на сюрреалістів; Пори року, Вогонь.
Зміст |
[ред.] Життєпис
Його дідусь був архієпископом, його батько – пензлярем. Він розпочав кар’єру в майстернях Міланського собору, створюючи кольорові вітражі та фрески зі сценами житія святих. Мало відомо, де він навчався, та хто був його вчителем. У всякому разі можливо відстежити вплив Леонардо да Вінчі; відомо, що він виконував картони для шпалер у Феррарі. В Празі він був декоратором та постановником святкових вистав.
[ред.] На службі у австрійських Габсбургів
Був на службі Габсбургів в Австрії та Богемії (1562—1587), спочатку при імперському дворі Фердинанда I у Відні, як портретист-копіювальник, потім, коли в 1564 Максиміліан IIстав імператором Германської Римської імперії, Арчимбольдо — пензлярем при дворі.
Він сприймався товаришами, як людина з універсальною ерудицією та дуже розвинутим творчим генієм. Більшість його сучасників, також відомих людей, дивились на нього з захопленням за безліч його талантів та винахідливість не тільки в живопису, але й в організації ігор, весіль, коронацій, процесій тощо. Фактично він був артистичним директором імператору Максиміліана II.
При дворі він відповідав за архітектуру та театрально-художнє оформлення подій, що відбувались. В той самий час він – інженер, майстер фонтанів, бере участь в заснуванні музею мистецтв. Арчимбольдо стає головним організатором турнірів, ярмарок та розкішних свят для аристократії, вчених та художників. Все це, щоб прославити імператора, щоб укріпити його політичну владу та розважати люд і висвітити монарха героєм.
Перший варіант серії «Пори року» були піднесені імператору в день Нового року (1569), що стало можливим за підтримкою самого Максиміліана.
[ред.] Арчимбольдо в Празі
В 1570 Арчимбольдо відіслали в Прагу до Рудольфа, сина Максиміліана, проектувати складне театралізоване дійство для імператора (сюжет – змішана класична та чеська міфологія). Після смерті імператора Максиміліана II Арчимбольдо зостався служити Рудольфу II, який піднявся на трон Габсбургів у 1575. При новому імператорові, крім всього, він винайшов гідравлічні машини.
Імператор дуже любив та цінив Арчимбольдо. Одинадцять років, які пензляр був при Рудольфі II, можливо були верхом його кар’єри.
В ті роки він пише другий варіант «Пори року» (1573), та присвячує імператору червоний шкіряний фоліант, що містить 150 малюнків олівцем та чорнилами (1585).
В 1587 році, після багатьох прохань Арчимбольдо Рудольф II дозволив йому повернутися в рідний Мілан. Того ж року Арчимбольдо одержав прохання імператора писати далі для нього, хоча він більше на служив при дворі. В 1591 він написав дві з його найвідоміших картин, «Флора» (1591) та «Вертумнус» (1590—1591), які відіслав у Прагу.
Наступного року, 11 липня 1593, живописець помер.
[ред.] Творчість
«Вертумнус» був оцінений суспільством, особливо самим Рудольфом. Це поясний портрет імператору, представлений у вигляді давньоримського бога пір року, рослинності та перетворення. Рудольф складений повністю з звичайних плодів, квітів та овочів. Зачарований цими картинами Рудольф II зі щедрістю нагородив Арчимбольдо.
Є думка, що більшість картин було написано між 1564 и 1576, але невелика кількість з них відома нам. Збереглося мало його робіт: частіше – це портрети по груди, у профіль, менше – у фас. Зображення складені з фруктів, овочів, квітів, ракоподібних, або ж – музичних ті інших інструментів. Обличчя стилізовані, дуже вправна компоновка цих елементів у просторі створює ефект форми та світлотіні. Алегорія сезонів: «Літо» та «Зима», 1563 г. (Музей Образотворчого мистецтва, Відень), «Весна» (Академія Сан-Фернандо, Мадрид); стихій — «Вогонь», 1566 г. та «Вода», в Віденському музеї Образотворчого мистецтва. Малюнок в Луврському музеї — «Кухар»- складений з кухарських приладь.
Арчимбольдо був досить популярним свого часу, чим пояснюється безліч копіювань та підробок його стилю.
У XX столітті, тим паче з появою сюрреалізму, цей митець ввійшов до моди. В наш час Арчимбольдо вважається классиком маньєризму.
