Аріель Кастро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Аріель Кастро
англ. Ariel Castro
Народився 10 липня 1960(1960-07-10)
Клівленд, Огайо, США
Помер 3 вересня 2013(2013-09-03) (53 роки)
Орієнт, Огайо, США
Прізвисько «Клівлендський маніяк»

Аріель Кастро (англ. Ariel Castro; 10 липня 1960, Клівленд, Огайо — 3 вересня 2013, Орієнт, Огайо) — американський злочинець, визнаний винним у викраденні, незаконному багаторічному утримуванні та регулярному зґвалтуванні трьох жінок — Аманди Беррі (англ. Amanda Berry), Джини Діджізус (англ. Gina DeJesus) та Мішель Найт (англ. Michelle Knight), — а також триразовому вбивстві ненароджених дітей шляхом жорстокого побиття однієї з вагітних від нього полонянок (Найт). Під час перебування в полоні у Кастро Аманда Беррі народила від нього дочку.

Кінець ув'язненню Беррі, Діджізус і Найт поклали сусіди Кастро. 6 травня 2013 року, почувши крики жінок про допомогу у той момент, коли Кастро не було вдома, вони допомогли вибратися на свободу Аманді Беррі, після чого та викликала поліцію. Кастро зник, але незабаром був знайдений та заарештований.

Біографія[ред.ред. код]

Біографія Кастро Була відновлена ​​після арешту. Кастро працював водієм автобуса. Був кілька разів одружений, остання дружина пішла від нього 1996 року через те, що він її бив[1]. У нього були діти. Після смерті свого батька він припинив спілкування зі своїми родичами. 2004 року він написав листа, у якому зізнався у всіх скоєних злочинах. У ньому він написав, що у дитинстві сам був зґвалтований. Також він писав про те, що планує здійснити самогубство. Цей лист він нікому не відправив, і при обшуку його знайшла поліція.

Викрадення[ред.ред. код]

Мішель Найт[ред.ред. код]

Першою викраденою стала Мішель Найт. 23 серпня 2002 року вона зникла після того, як пішла з будинку свого двоюрідного брата[2]. Їй був 21 рік[3]. У цей день вона повинна була прийти до суду, де вирішувалося питання про опіку над її сином[4]. У цей же день її викрав Кастро. Після її звільнення з полону поліція зізналася, що не особливо займалася її зникненням, оскільки було припущена, що вона доросла і сама втекла з метою уникнути неприємного суду. За це поліція та ФБР були піддані критиці; у відповідь останні стверджують, що це ніяк не вплинуло б на її порятунок[5][6]. Її мати шукала свою дочку, один раз їй здалося, що вона бачила її з літньою людиною у торговому центрі у Клівленді[7]. За наявними даними (підтверджені бабусею Мішель), ймовірно, буде потрібна операція на обличчі зважаючи на ушкодження, нанесені їй у полоні. Вона також втратила слух на одне вухо. Найт відмовилася від прийому відвідувачів у лікарні, але подякувала всім за всі надіслані квіти та побажання здоров'я[8].

Аманда Марія Беррі[ред.ред. код]

Аманда Марія Беррі пропала безвісти 21 квітня 2003, за день до свого 17-річчя[9]. Шляхом обману Кастро викрав її. Спочатку ФБР припустило, що Аманда втекла з дому, але через тиждень після її зникнення воно змінило свою думку, коли невідома особа подзвонила по мобільному Аманди її матері та сказала, щоб вона не турбувалася[10][11]. Мати Аманди Беррі Луана Міллер шукала дочку протягом трьох років до своєї смерті 2006 року від серцевої недостатності[12]. Пошуки Аманди йшли дуже активно. Її показали у програмі America's Most Wanted[13], також один раз про неї робила передачу Опра Вінфрі. За даними поліції, Аманда Беррі народила доньку 25 грудня 2006 року у будинку Кастро[14]. Той зажадав від Найт надати породіллі першу допомогу. У разі смерті дитини він пообіцяв, що вб'є Найт[15]. Беррі народжувала у маленькому надувному наповненому басейні. При пологах дівчинка ледь не померла, але Найт змогла врятувати її. Зрідка Кастро брав свою дочку та виводив її з дому. ДНК-тест та визнання Кастро під час допиту підтверджують, що Кастро є біологічним батьком дитини[16]. Дитина називає його «тато»[17].

Джорджина «Джина» Лінн Діджізус[ред.ред. код]

Джорджина «Джина» Лінн Діджізус зникла безвісти у 14 років. Останній раз її бачили у телефонній будці близько 3 години дня 2 квітня 2004 по дорозі додому із середньої школи, де вона навчалася. Вона була подругою дочки Кастро — Арлін. Обманним шляхом Кастро заманив дівчинку до себе в будинок[18]. Беррі та Діджізус пропали, за деякими даними, в одному кварталі, за іншими даними — у різних[19]. ФБР активно шукало дівчинку, через рік були навіть складені фоторобот та словесний портрет підозрюваного. Один раз Кастро брав участь у масових громадських пошуках зниклої. Поліція не закривала справи, пропонуючи 25 000 доларів за інформацію.

Звільнення[ред.ред. код]

Фоторобот підозрюваного у викраденні Джини Діджізус

6 травня 2013 року сусід Анхель Кордеро почув крики жінок з дому Кастро. Самого Аріеля у цей момент вдома не було. Кордеро підійшов до місця їх утримання, але не знав, що робити, оскільки погано говорив по-англійськи[20]. Інший сусід, Чарльз Ремсі, незабаром приєднався до Кордеро, і вдвох вони зламали залізні двері до будинку. Як згодом з'ясувалося, Беррі сказала Ремсі, що вона і її дитина трималися у будинку проти її волі[21]. Беррі з маленькою дочкою вилізли з діри, що утворилася внизу двері (самі двері зламати не вдалося). Вона пішла до будинку Кордеро та викликала поліцію. Незабаром поліція ввійшла до будинку Кастро. Всі четверо були терміново госпіталізовані[22].

Арешт[ред.ред. код]

Того ж дня Кастро було заарештовано під час обіду в «McDonald's»[1]. Він уже знав, що його будинок обшукали, і планував сховатися. Згідно поліцейським джерелами, під час допиту Аріель Кастро описав кожне викрадення у найдрібніших подробицях аж до одягу, який він носив. Кастро заявив, що знав про те, що буде спійманий, оскільки у нього не було плану втечі з міста. При допиті Кастро поводився нахабно[23]. На допитах Кастро повідомив багато подробиць справи. Так, він сказав, що тримав жінок у різних кімнатах[24]. Вони рідко, але іноді спілкувалися один з одним. Він тримав їх на ланцюгу[24].

На слідстві Кастро в усьому зізнався, але ні в чому не розкаявся і сказав, що шкодує лише про те, що його спіймали. Також він сказав, що у його жилах тече «холодна» кров[23]. За його камерою повинні були стежити 24 години, щоб він не наклав на себе руки.

Суд, резонанс та вирок[ред.ред. код]

9 травня 2013 року Кастро було доставлено до суду. Застава для звільнення була визначений так: по 2 мільйони доларів за кожне викрадення, і ще 2 мільйони за сукупністю інших злочинів. Кастро залишився під вартою. Також були заарештовані два брати Кастро, Педро та Оніл[25], але незабаром вони були відпущені за непричетність до злочину.

Енджі Грегг, дочка Кастро від першого шлюбу, сказала, що більше ніколи не буде з ним спілкуватися і відчуває до нього огиду[26]. Поліція повідомила, що зібрала у будинку Кастро близько 200 доказів, що підтверджують його провину[25].

Прокурор Огайо Тім Макгінті був налаштований дуже рішуче у звинуваченням до Кастро та збирався просити смертної кари за вбивство ненароджених дітей:

Я маю намір домагатися покарання по кожному з епізодів: за кожне зґвалтування, за кожний день ув'язнення заручниць, за кожний випадок просто поганого до них ставлення, за вбивства шляхом переривання вагітностей — за всі знущання, яким він піддавав жінок протягом усіх цих десяти років. <… > Цей викрадач дітей влаштував приватну в'язницю з катівня камерою у нас під носом, в центрі нашого міста[25].

Суд на Кастро пройшов дуже швидко, і вже у серпні 2013 року Кастро було засуджено до довічного ув'язнення і 1000 років в'язниці без права дострокового звільнення та утримувався в одиночній камері в'язниці міста Орієнт, у штаті Огайо[27]. Перед вироком суддя сказав що людям які беруть у раби інших людей немає місця на землі[27]. Справа була завершена так швидко оскільки Кастро пішов на угоду зі слідством, в обмін на відмову від смертної кари. У своєму останньому слові він попросив вибачення у жертв та сказав:

Я не чудовисько, я хворий. Я впевнений, що моя пристрасть до порнографії позбавила мене самоконтролю і я просто не розумів, що те, що я роблю, це погано[28].

Самогубство Аріеля Кастро[ред.ред. код]

«Клівлендський маніяк» Аріель Кастро повісився у в'язниці у штаті Огайо. Про це повідомляє телеканал 19 Action News. Лікарі намагалися реанімувати Кастро, проте їм це не вдалось. Телеканал повідомляє, що охорона в'язниці перевіряла камеру кожні 30 хвилин.[29]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Базанова, Екатерина. (2013-05-10). «Смертная казнь для похитителя девушек. В Огайо намерены судить Ариэля Кастро как убийцу». Телеканал «Дождь». Архів оригіналу за 2013-05-20. Процитовано 2013-05-12. 
  2. Atassi, Leila. (2013-05-07). «Michelle Knight’s ‘normal teenage life,’ plagued by troubles in years before disappearance». The Plain Dealer. Архів оригіналу за 2013-05-20. 
  3. «Questions still remain about Michelle Knight’s disappearance». CBS 5 AZ KPHO. Архів оригіналу за 2013-05-20. Процитовано 2013-05-10. 
  4. Eversley, Melanie; Alcindor, Yamiche. (2013-05-10). «Reports: Knight lived troubled life before abduction». USA Today. Архів оригіналу за 2013-05-20. Процитовано 2013-05-12. 
  5. Johnson, M. Alex. (2013-05-07). «Police acknowledge little focus on finding Michelle Knight, the third missing Cleveland woman». NBC News. Архів оригіналу за 2013-05-20. Процитовано 2013-05-10. 
  6. Atassi, Leila. «Michelle Knight, held captive since 2002, removed by Cleveland police from FBI database 15 months after disappearance». The Plain Dealer. Архів оригіналу за 2013-05-20. Процитовано 2013-05-10. 
  7. Atassi, Leila. «Berry, DeJesus, Knight found alive, police source confirms». The Plain Dealer. Архів оригіналу за 2013-05-20. 
  8. «Michelle Knight needs “facial reconstruction” after Cleveland rescue, grandmother says». CBS. Архів оригіналу за 2013-05-20. Процитовано 2013-05-12. .
  9. «Profile: Amanda Berry, Georgina DeJesus and Michele Knight». BBC News. 2013-05-07. Архів оригіналу за 2013-05-20. 
  10. «Amanda Berry's cell phone used a week after she went missing (republished story)». The Plain Dealer. 2013-05-01. Архів оригіналу за 2013-05-20. Процитовано 2013-05-12. 
  11. Gray, Madison. «Found: Timeline of Ohio Women Missing Since 2002». Time. Архів оригіналу за 2013-05-20. Процитовано 2013-05-11. 
  12. Brown, Doug. (2012-07-19). «Search continues for Amanda Berry’s body on West Side of Cleveland». The Plain Dealer. Архів оригіналу за 2013-05-20. 
  13. «Amanda Berry | Case». AMW. Missing Children. Архів оригіналу за 2013-05-20. 
  14. Swaine, Jon. (2006-12-25). «Ohio kidnappings: Michelle Knight forced to deliver Amanda Berry’s baby on Christmas Day». UK: The Telegraph. Архів оригіналу за 2013-05-20. 
  15. «Обвинение будет просить для Ариэля Кастро смертной казни». Delfi. 2013-05-10. Архів оригіналу за 2013-05-20. Процитовано 2013-05-12. 
  16. «Похититель из Огайо оказался отцом 6-летней девочки». Lenta.ru. 2013-05-10. Архів оригіналу за 2013-05-20. Процитовано 2013-05-12. 
  17. Gomez, Henry J. (2013-05). «The rescue of Amanda Berry, Gina DeJesus and Michelle Knight: 30 minutes that ended a decade of nightmares (video, slideshow)». The Plain Dealer. Архів оригіналу за 2013-05-20. 
  18. Dissell, Rachel. «Suspect’s daughter said in 2004 she was the last to see Gina DeJesus (video)». Cleveland: The Plain Dealer. Архів оригіналу за 2013-05-20. 
  19. Rosenbaum, Philip. (2009-04-02). «Three teens disappear from same neighborhood». CNN. Архів оригіналу за 2013-05-20. 
  20. Levin, Josh. (2013-05-08). «Nobody’s Praising Angel Cordero, the Less-Flamboyant Neighbor Who Also Helped Free Amanda Berry». Slate. Архів оригіналу за 2013-05-20. 
  21. Almasy, Steve; Smith, Matt. «911 call – ‘I’ve been kidnapped!’ – cops find three women missing for years». CNN. Архів оригіналу за 2013-05-20. 
  22. Sheridan, Thomas J.; Coyne, John. (2013-05-07). «Two women, missing for a decade, found alive in Ohio». Associated Press. Архів оригіналу за 2013-05-20. 
  23. а б Дубинский, Владимир. (2013-05-11). «Холодная кровь Ариэля Кастро». Радио Свобода. Архів оригіналу за 2013-05-20. Процитовано 2013-05-12. 
  24. а б «Ариэль Кастро, державший десяток лет в плену 3 женщин, впервые в суде Кливленда». RFI. 2013-05-09. Архів оригіналу за 2013-05-20. Процитовано 2013-05-12. 
  25. а б в «Обвинение будет просить для Ариэля Кастро смертной казни». 2013-05-10. Архів оригіналу за 2013-05-20. Процитовано 2013-05-12. 
  26. «Ариэль Кастро — отец дочери одной из своих предполагаемых жертв». Голос Америки. 2013-05-10. Архів оригіналу за 2013-05-20. Процитовано 2013-05-12. 
  27. а б Радов, Захар. (2013-08-03). «Ариэль Кастро приговорён к пожизненному сроку и 1000 годам тюрьмы.». Комсомольская правда. Процитовано 2013-08-24. 
  28. «Пожизненное заключение для «жертвы порнографии»». Euronews. 2013-08-01. Архів оригіналу за 2013-09-02. Процитовано 2013-08-24. 
  29. http://ria.ru/world/20130904/960586578.html#13782811103203&message=resize&relto=register&action=addClass&value=registration

Посилання[ред.ред. код]