Ар-Ракка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Місто
Ар-Ракка
араб. الرقة
Однин із сучасних районів Ар-Ракка
Однин із сучасних районів Ар-Ракка

Координати 35°57′ пн. ш. 39°01′ сх. д. / 35.950° пн. ш. 39.017° сх. д. / 35.950; 39.017Координати: 35°57′ пн. ш. 39°01′ сх. д. / 35.950° пн. ш. 39.017° сх. д. / 35.950; 39.017 (Я)

Країна Сирія
Мухафаза Ар-Ракка
Мінтака Ар-Ракка
Губернатор Ахмед Шахада Халіль
Дата заснування 242-244 до н. е.
Площа 1962 км²
Висота центру 245 м
Офіційна мова арабська
Населення 220 268  (2012)
Густота населення 110 осіб/км²
Агломерація 338 773
Часовий пояс UTC+2, влітку UTC+3
Телефонний код 22
Офіційний сайт www.esyria.sy
Ар-Ракка (Сирія)
Ар-Ракка
Ар-Ракка

Ра́кка (араб. الرقة‎ — ar-Raqqa) — місто на півночі Сирії, адміністративний центр однойменної мухафази. Розташований на північному березі річки Євфрат, за 160 км на північ від Халебу. З середини 1970-х років економіка міста базується на виробленні електроенергії на Євфратській греблі, сільському господарстві та видобутку нафти на прилеглих родовищах. Є невеликий історичний музей, палац Аббасидів, Велика мечеть, побудована в VIII столітті.

Історія[ред.ред. код]

Елліністичні та візантійські періоди[ред.ред. код]

Місто Ар-Ракка було засноване в -9757 242 до н. е. або -9755 244 до н. е. царем селевкидів Селевком II Каллініком як Каллінікум або Каллінікос. В візантійський період місто було перейменовано в Леонтуполіс, однак частіше місто продовжували називати Каллінікос. У той час місто було економічним та військовим центром. В 00542 542 місто було зруйноване при нападі Сасанідів з Персії на чолі з Хосровом I Анушірваном, але був пізніше було відбудоване візантійським імператором Юстиніаном I.

Ранній ісламський період[ред.ред. код]

Залишки Багдадських воріт
Захід над дахами одного з сучасних кварталів

В 00639 639 місто було захоплене арабськими мусульманськими племенами. З того часу воно отримало назву Ар-Ракка. В 00640 640 будується перша мечеть. Через стратегічного положення, значення міста Ар-Ракки ще більше зростає під час воєн при Омейядах та на початку правління Аббасидів. В 00771 77100772 772 аббасидський халіф Аль-Мансур будує військовий гарнізон за 200 м від Ар-Ракки. В 00796 796 халіф Гарун ар-Рашид приймає рішення зробити Ар-Ракку своєю резиденцією в імперії. Протягом тринадцяти років Ар-Ракка була формальною столицею Імперії Аббасидів, що тягнеться від Північної Африки до Центральної Азії, в той час як основний адміністративний апарат залишався в Багдаді. Після переїзду двору назад у Багдад в 00809 809 Ар-Ракка залишилася столицею західної частини імперії, включаючи Єгипет.

Період занепаду[ред.ред. код]

Наприкінці IX століття Ар-Ракка прийшла в занепад через тривалі військові дії між Аббасидами та Тулунідами, а пізніше з радикальними шиїтами карматами. З кінця X століття до XII століття місто перебувало під контролем бедуїнських династій.

Період відродження[ред.ред. код]

Ар-Ракка пережила новий підйом в XII та першій половині XIII століття, ставши сільськогосподарським та ремісничим центром при зангідах та Айюбідів. В цей період були побудовані Багдадські ворота. Убитий правитель Імад ад-Дін Зенгі був спочатку похований в Ар-Ракка. Ар-Ракка була зруйнована під час навали монголів в 1260-ті. Є свідчення про смерть останніх жителів міста в 01288 1288.

Османський період та сучасність[ред.ред. код]

В XVI столітті Ар-Ракка знову згадується в історії, цього разу як митний пост Османської імперії на Ефраті, був навіть створений вілайят Ар-Ракка, столиця якого, проте, знаходилася не в місті, а за 200 км на північ.

Місто Ар-Ракка було знову заселено в 01864 1864, спочатку як військова застава, потім як селище для арабських бедуїнів та чеченців, які рятувалися від війн на Кавказі в середині XIX століття. При французькому мандаті було споруджено будинок адміністрації, зараз там знаходиться міський музей. В 1950-ті роки, в розпал Корейської війни, світовий бум на бавовну стимулював безпрецедентне зростання міста та культивацію земель в середній течії Євфрату.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Meinecke, Michael (1991). «Raqqa on the Euphrates. Recent Excavations at the Residence of Harun er-Rashid». У Kerner, Susanne. The Near East in Antiquity. German Contributions to the Archaeology of Jordan, Palestine, Syria, Lebanon and Egypt II. Amman. с. 17–32. 
  • Meinecke, Michael (1412/1991). «Early Abbasid Stucco Decoration in Bilad al-Sham». У Muhammad Adnan al-Bakhit – Robert Schick. Bilad al-Sham During the 'Abbasid Period (132 A.H./750A.D.–451 A.H./1059A.D.). Proceedings of the Fifth International Conference for the History of the Bilad al-Sham 7–11 Sha'ban 1410 A.H./4–8 March 1990, English and French Section. Amman. с. 226–237. 
  • Meinecke, Michael (1996). «Forced Labor in Early Islamic Architecture: The Case of ar-Raqqa/ar-Rafiqa on the Euphrates». Patterns and Stylistic Changes in Islamic Architecture. Local Traditions Versus Migrating Artists. New York, London. с. 5–30. ISBN 0-8147-5492-9. 
  • Meinecke, Michael (1996). «Ar-Raqqa am Euphrat: Imperiale und religiöse Strukturen der islamischen Stadt». Mitteilungen der Deutschen Orient-Gesellschaft (128). с. 157–172. 
  • Heidemann, Stefan (2002). «Die Renaissance der Städte in Nordsyrien und Nordmesopotamien. Städtische Entwicklung und wirtschaftliche Bedingungen in ar-Raqqa und Harran von der Zeit der beduinischen Vorherrschaft bis zu den Seldschuken». Islamic History and Civilization. Studies and Texts (40) (Leiden: Brill). 
  • Ababsa, Myriam (2002). «Les mausolées invisibles: Raqqa, ville de pèlerinage ou pôle étatique en Jazîra syrienne?». Annales de Géographie 622. с. 647–664. 
  • Stefan Heidemann - Andrea Becker (edd.) (2003). Raqqa II – Die islamische Stadt. Mainz: Philipp von Zabern. 
  • Daiber, Verena; Becker, Andrea, ред. (2004). Raqqa III - Baudenkmäler und Paläste I, Mainz. Philipp von Zabern. 
  • Heidemann, Stefan (2005). «The Citadel of al-Raqqa and Fortifications in the Middle Euphrates Area». У Hugh Kennedy. Muslim Military Architecture in Greater Syria. From the Coming of Islam to the Ottoman Period. History of Warfare 35. Leiden. с. 122–150. 
  • Heidemann, Stefan (2006). «The History of the Industrial and Commercial Area of 'Abbasid al-Raqqa Called al-Raqqa al-Muhtariqa». Bulletin of the School of Oriental and African Studies 69 (1). с. 32–52.