Асасини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Хасан ібн Саббах — засновник і пожиттєвий лідер ордену асасинів

Асасини ( від араб. حشّاشين‎ — той, що вживає гашиш) — таємна войовнича організація нізаритської гілки мусульманської секти ісмаїлітів. Виникла наприкінці ХІ століття і діяла на території Ірану, Сирії Ліван та Італії до середини ХІІІ століття. Асасинам вдалося створити власну державу, що складалася з низки фортець та володінь, розкиданих по землях Близького Сходу. Центром та столицею асасинів був Аламут.

Асасини широко застосовували шантажі, вбивства.

Асасини в літературі[ред.ред. код]

Французький філософ Мішель Монтень (1533-1592) про асасинів писав (переклад Анатоля Перепаді): "Асасини (по нашому, сказати б, мордівники), плем'я, споріднене з фінікійцями, славляться серед магометан своєю великою побожністю і чистотою звичаїв. За прямий шлях до раю в них вважається убити якогось недовірка. Тим-то траплялося не раз, що легковажачи всяку небезпеку й прирікаючи себе на загибель один чи два з них задля такого блага, вирушали мордувати супостата на очах у його стражників. Так було вбито на вулиці рідного міста графа Раймунда Триполітанського." ("Про чесноту", "Проби", книга ІІ).

Література[ред.ред. код]


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.