Асиндетон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Асиндетон, безсполучниковість (грец. άσύνδετον — незв'язане) — це стилістична фігура, яка полягає у пропуску сполучників, що зв'язують окремі слова й частини фраз. Наприклад: «Ліс, вогонь, кобзар, козаки, ціла картина десь ніби чарами зникла». (Іван Нечуй-Левицький).

Безсполучниковість посилює виразність мовлення, акцентує в ньому динамічний аспект, служить для виділення окремих слів: «Пружнаста віхола — прудка підпора крилам. Боріння. Зрив. Упертий рев стрибка… Вигук. Вихлоп. Спазм. Виття».

Приклади[ред.ред. код]

  • "Зимовий вечір. Тиша. Ми" (П.Тичина)
  • "Зима. На фронт, на фронт!... а на пероні люди..." (В.Сосюра)
  • "Зціпив зуби. Блідий-блідий! / За байраком село палало. / Хтось прикладом у спину — йди! / — Вас чимало!" (Є.Плужник)
  • "Пропало, пройшло, пролетіло, / Минулося, щезло, спливло, лишень головешками тліло, / Лишень попелищем цвіло" (І.Драч)
Література Це незавершена стаття про літературу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.