Ассирійська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ассирійська мова
Поширена в Австралія, Австрія, Азербайджан, Вірменія, Грузія, Бельгія, Бразилія, Канада, Кіпр, Іран, Ірак, Франція, Німеччина, Греція, Італія, Ліван, Нідерланди, Нова Зеландія, Росія, Швеція, Сирія та США
Регіон Близький Схід, Середній Схід, Європа, Північна Америка
Носії 330 тис.
Писемність Сирійське письмо
Класифікація Афроазійська
 Семіто-хамітська
  Семітська
   Арамейська
Офіційний статус
Державна -
Коди мови
ISO 639-1 немає
ISO 639-2 syr
SIL aii

Ассирі́йська мо́ва (новоассирійська мова) — загальна назва східно-арамійських діалектів (урмійський, саламаський, джилу, тіарі, мосульський та ін.). Розповсюджена окремими регіонами в іншомовному оточенні в Ірані (район озера Урмія), Іраку (район міста Мосул та північного Багдада), Сирії (район гір Тур-Абдін та басейн річки Хабур), Туреччини (район Курдистанських гір та озера Ван), Вірменії, Грузії. Загальна кількість людей, які спілкуються цією мовою — понад 330 тисяч. Розмовні діалекти ассирійської мови дуже відрізняються одне від одного, що залежить не тільки від територіальної роз'єднаності носіїв, але й від релігійних відмінностей.

Фонетика ассирійської мови історично зазнала значних змін, зокрема зникли старі ненаголошені нейтральні голосні у відкритих складах, що спричинило виникнення скупчень приголосних на початку слова, а надалі — відпадіння перших складів.

Іменники не зберігають семітську категорію іменних станів; з артиклю -ā виробилося спільне закінчення іменників. Система особових самостійних та суфіксальних присвійних і об'єктних займенників зазнала серйозних фонетичних перетворень. Система дієслова повністю перебудувалася порівняно з іншими семітськими мовами: видову систему замінено часовою (з'явилися такі часи: майбутній, теперішній конкретний, теперішній тривалий, минулий недоконаний конкретний, минулий недоконаний тривалий, минулий доконаний I і II, перфект, плюсквамперфект I і II). Розрізняють дійсний спосіб, умовний спосіб, стверджувальну та заперечну дієвідміну наказового способу; збереглися дві породи дієслів — інтенсив (підсиленість дії), та каузатив. Порядок слів у реченні залишається відносно вільним.

До середини XIX ст. ассирійці користувалися старою сирійською мовою (що належить до арамейських мов), як літературною мовою. У 40-х роках XIX століття було розроблено нову літературну мову на ґрунті урмійського діалекту. Надалі ця мова змінювалася з огляду на фонетично більш архаїчний мосульський діалект та за рахунок заміни численних перських, арабських, курдських та турецьких запозичень питомою сирійською лексикою. Ассирійська мова записується особливим сирійським письмом.

Приклад[ред. | ред. код]

«Заповіт» Т. Шевченка ассирійською мовою (переклав ктн. Олексій Меликович Тамразов)

ВАСЬЯТ
Дах битметын тмурунли: У гу кавра шлядди мтимунли: Хадырваны дашта д-авья: Гав мухибтан Украина: Кад мазр'ата раба рвыхта: В наhра Днипур д-мийо рвывта: Гаве хызйе, гаве шымьйе — : В-ляппэ ал б-топпанэ дымье.
Хуш бит-шапха гав Украина: Димма д-дыжминнэ ла загья
Һаль д-ва яма бию млита: Бhавья минну раба хривта: Мин бар д-ага дана брихта: Б-раппин атры рамта в свыхта: У аль шмайа битпархини: Ка д-Аляга биткабилли: Тмурунли у кумун м-биркэ: Шишильятэ шмутун л-тыккэ: У би дымма ид дыжминнэ: Азадута каблун б-шиннэ: У кад ана, бруна д-умти,
Д-пишли азад в хэра вили: Бит-тахритун в ля маншитун: Б-гамизманэ тава в шилье.

Джерело: Газета «Ассирийские новости» — 38 березня 2014 [Архівовано 3 листопада 2018 у Wayback Machine.]

Література[ред. | ред. код]

  • Ассирійська мова // Большая советская энциклопедия. В 30 т. Т. 2 : Ангола-Барзас / гл. ред. А. М. Прохоров. — Москва, 1970. — С. 326.

Див. також[ред. | ред. код]