Асканія-Нова (заповідник)

Біосферний заповідник "Асканія-Нова" ім. Ф. Е. Фальц-Фейна
Розташування:	Херсонська область, Україна
Найближче місто:	смт. Асканія-Нова
Координати:	046.452 0033.88146°27′07″ пн. ш. 33°52′51″ сх. д.46.451944° пн. ш. 33.880833° сх. д. 46.451944, 33.880833
Площа:	33307,6 га
Заснований:	1898 року
Керуюча організація:	Українська академія аграрних наук

046.452 0033.88146.451944, 33.880833

«Аска́нія-Но́ва» (Украї́нський науко́во-до́слідний інститу́т твари́нництва степови́х райо́нів «Аска́нія-Но́ва») — науково-дослідна установа в системі Академії аграрних наук України, державний заповідник заснований в 1874 році Фрідріхом Фальц-Фейном.

Розташований в смт Асканія-Нова Чаплинського району Херсонської області (відкіля і колишня назва заповідника «Чаплі»).

Назву місцевості дав один з її попередніх власників — герцог Ангальт-Кетенський в 1841 році на честь маєтку Асканія в Німеччині.

Історія заповідника

Надгробний камінь могили Фальц-Фейна

Заповідник був заснований в 1898 році Фрідріхом Фальц-Фейном. Спочатку юний Фальц-Фейн ставив за мету збереження диких тварин - у 1874 р. 11-річному хлопцю зводять вольєри для утримання тварин. У 1887 році було створено ботанічний сад. У 1898 р. Фальц-Фейн оголошує про відкриття приватного заповідника.

Декретами Ради Народних Комісарів УРСР Асканія-Нова 1 квітня 1919 була оголошена народним заповідним парком, а 8 лютого 1921 — Державним степовим заповідником УРСР. На Асканію-Нову було покладено завдання зберігати і вивчати природу цілинного степу, а також акліматизовувати та вивчати можливо більше число видів тварин і рослин, які мають народногосподарське значення. При Асканії-Новій були створені науково-степова станція, зоотехнічна станція з племінним господарством, фітотехнічна станція та інші наукові заклади. Значно розширено зоопарк і ботанічний сад. Нині до складу заповідника входять ділянка заповідного степу, акліматизаційний зоопарк і дендропарк.

З 1932 року на базі державного заповідника Асканія Нова, до 1956 року — Всесоюзний науково-дослідницький інститут гібридизації та акліматизації тварин імені М. Іванова.

Має 12 відділів (у тому числі ботанічного парку та заповідного степу і зоологічного парку), 9 лабораторій, науковий музей; веде експериментальне господарство і 4 племінні заводи сільськогосподарських тварин.

Інститут є центром науково-дослідної роботи в галузі породоутворення, великою базою племінного тваринництва.

У 1983 р. заповідник Асканія-Нова реорганізовано у біосферний заповідник.

У 1984 р. заповідник включено до Міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО.

У 1993 р. Україна підтверджує статус біосферного заповідника "Асканія-Нова" ім. Ф.Е.Фальц-Фейна НАН України.

Природні ресурси

Площа заповідника складає 33 307,6 га, з них 11 054 га — «абсолютно заповідна» степова зона. Асканійський степ вважається типчаково — ковиловим. У заповіднику є не менше 1155 видів членистоногих, 7 видів земноводних та плазунів, 18 видів ссавців, в різні пори року пролітає більше 270 видів птахів, з яких 107 видів залишаються на гніздування. Крім того, тут ростуть 478 вищих рослин. У «Червону книгу України» занесено 13 видів вищих рослин, 3 види грибів та 4 — лишайників.

Територіальний розподіл

Територія заповідника розділена на три великі частини, нерізко відокремлені одна від одної :

• «Північну»
• «Великий Чапельський під»
• «Південну » ( яку поділено на «Стару» та «Успенівку» )

Успенівка ( Успенівський степ ) утримується з 1927 р. на абсолютно заповідному режимі.

«Північну» та «Південну » частини додатково розділяє автодорога Асканія — Чкалово.

В Асканії-Новій розташований один з найбільших на півдні України штучно вирощених лісів, старий ботанічний сад, аклиматизаційний зоологічний парк, орнітопарк.

«Великий Чапельський під»

Це територія з більш низьким рівнем ґрунту десь на 9 метрів в порівнянні з іншими ділянками, звідси назва — під, низовина. Саме тут скупчуються талі води, що важливо для заповідника. «Великий Чапельський під» є водно-болотним угіддям заповідника міжнародного значення. Тут табуни диких копитних тварин, загалом до 1000 голів, більшу частину року перебувають на вільному випасі.

Серед рідкісних рослин гідрофітів поду — зіркоплідник частуховидний,(Damasonium alisma).

Рослини з «Червоної книги»

• Карагана скіфська (Caragana scythica)
• Ковила українська (Stipa ucrainica)
• Ковила Лессінга (Stipa lessingiana)
• Ковила волосиста (Stipa capillata)
• Тюльпан Шренка (Tulipa schrencii)
• Тюльпан скіфський (Tulipa scythica)Ніде, крім Асканії, не зустрічається
• Рябчик великий або шаховий, (Fritillaria meleagris)

• 

  Рябчик великий, або шаховий

• 

  Тюльпан Шренка навесні

Ботанічний сад

Під нього відведена територія у 170 гектарів. Його перші ділянки розплановані ще у 1887 р. На кінець 20 століття колекція рослин досягла 1.000 чагарників та дерев. Краєвиди саду підсилені ставком і павільйоном Грот, де колись знімали стару кінострічку «Діти капітана Гранта».

Дикі тварини

Заповідник утримує близько 800 різновидів диких копитних та гібридних форм свиней, оленів, коней, бізонів, антилоп, баранів, биків, верблюдів, лам, віслюків куланів, шотландських поні.

• 

  Американський бізон і теля

• 

  Лоша коня Пржевальського у Асканії-Новій через 2 доби після народження

• 

  Зебри

• 

  Антилопа канна

Орнітопарк

Відділом зоопарку є орнітопарк, що розмішений поблизу ставків з протоками та острівцями. В орнітопарку нараховують більш ніж 60 різновидів птахів — лебеді, фазани, качки, лелеки, гуси єгипетсбкі та індійські, страуси.

• Страуси Асканії. В заповіднику чотири види страусів:
  • африканський
  • південноамериканський нанду
  • австралійський ему тощо.

Африканський страус належить до найбільших птахів планети, має вагу до 175 кг. Голова сягає на висоту 2 м 70 см. Птах довгий час може обходитися без води. але при нагоді охоче п'є та купається. За висновками науковців , страуси в давнину мешкали на півдні сучасної України, в Азії — до сучасної Монголії. В умовах неволі живе до 50 років.

Яйце африканського страуса важить 2 кг і трохи більше. Вони втратили здібність літати, пересуваються по суходолу пішки або бігом, мають неприємний характер.

• 

  Дрохва, найкрупніший серед птахів України

• 

  Страус дорослий з малюком

• 

  Фазан

• 

  Карибський фламінго

Головні напрями роботи

2 гривні ювілейна монета (1998)

10 гривень ювілейна монета (1998)

• поліпшення існуючих і створення нових порід сільськогосподарських тварин;
• розробка питань годівлі сільськогосподарських тварин, технології продуктів тваринництва, економіки й організації тваринництва в степовій зоні України;
• акліматизації й гібридизації диких копитних і птахів;
• акліматизації й інтродукції деревних та чагарникових рослин, вивчення заповідного степу та ін.

В інституті виведено асканійську породу овець, українську степову білу і українську степову рябу породи свиней, новий асканійський молочно-м'ясний тип червоної степової породи великої рогатої худоби і породну групу багатоплідних каракульських овець.

Асканійський зоопарк відомий значними успіхами в розмноженні цінних та рідкісних видів диких копитних і птахів у неволі, гібридизації та одомашнення їх. В ньому зібрана унікальна колекція диких тварин, привезених з різних зоогеографічних областей земної кулі. Найбільше в Асканії-Новій копитних —антилопи, зебри, олені, бізони, зубробізони, зубри, кінь Пржевальського та інших, і птахів — лебеді, фазани, африканські страуси, південноамериканські нанду і австралійські ему, які тут акліматизуються та одомашнюються.

Інститут видає праці (з 1933 року), має аспірантуру та курси підвищення кваліфікації зоотехніків.

Підтримка Асканії-Нова у Всесвітньому конкурсі «7 Нових природних чудес світу»

• Сайт конкурсу 7 Чудес України. Детальне пояснення, як голосувати за Асканію
• Сайт самого конкурсу. Сторінка голосування (англ.)

Асканія-Нова вийшла у півфінал всесвітнього конкурсу «Сім нових чудес природи»^{[Джерело?]}

Література

• Енциклопедія українознавства. У 10-х т. / Гол. ред. Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989.
• Українська радянська енциклопедія. У 12-ти томах. / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К., 1974—1985.
• Малий словник історії України / Відповідальний редактор Валерій Смолій. — К.: Либідь, 1997.
• Бєлозеров С. Т. Асканія-Нова. К., 1956;
• Липа О. О. Ботанічний парк в Асканії-Нова. «Журнал інституту ботаніки АН УРСР», 1939, № 20;
• Степной заповедник Чапли — Аскания-Нова. Сборник статей. Под ред. М. Н. Колодько и Б. К. Фортунатова. М.—Л., 1928.
• Перлина степу. "Український тиждень". № 36 (149), 09.2010. - С. 62-65.