Асканії
Асканії (нім. Askanier) — княжа династія у Німеччині. Назва роду походить від латинізованої форми Ascharia назви їхніх володінь у Ашерслебені. З XI століття вони жили у східній Саксонії.
Короткі відомості [ред.]
Першим відомим представником роду був граф Адальберт Балленштедтський (перша половина XI ст.).
Гілки роду [ред.]
Бранденбурзька гілка [ред.]
Засновником став Оттон I, старший син Альбрехта I Бранденбурзького.
Гілка Веймар-Орламюнде [ред.]
Саксонська гілка [ред.]
Започаткував гілку Бернхард III (1140–1212), молодший син Альбрехта I Бранденбурзького.
Саксен-Лауенбурзька гілка [ред.]
Засновником був старший син Альбрехта I Саксонського, Йоганн I (пом. 1286).
Саксен-Віттенберзька гілка [ред.]
Родоначальником був молодший син Альбрехта I Саксонського, Альбрехт II (пом. 1298).
Ангальтська гілка [ред.]
Гілка Ангальт-Ашерслебен (1252–1315) [ред.]
Гілка Ангальт-Бернбург (1252–1468) [ред.]
Гілка Ангальт-Цербст (1252–1396) [ред.]
Лінія Ангальт-Цербст-Кьотен (1396–1526) [ред.]
Лінія Ангальт-Цербст-Дессау (1396–1586) [ред.]
Гілка Ангальт-Дессау [ред.]
Засновником гілки став Йоганн Георг II (1567–1618), старший син князя Йоахима Ернста. Від шлюбу його внука Йоганна Георга II з Генрієттою Катериною Оранська-Нассау народилася Єлизавета Альбертіна Анхальт-Дессау, дружина герцога Саксен-Вайзенфельс-Барбі Генріха.
Леопольд IV Фрідріх фон Ангальт у 1847 році успадкував Ангальт-Кьотен, а 1863 року — Ангальт-Цербст та Ангальт-Бернбург, і став правителем об'єднаного герцогства Ангальт. 1871 року Ангальт ввійшов до складу Німецької імперії.
Гілка Ангальт-Цербст (1603–1793) [ред.]
Гілка Ангальт-Кьотен (1603–1812) [ред.]
Гілка Ангальт-Кьотен-Плесс (1818–1847) [ред.]
Фердинанд Фридрих Ангальт-Кетен-Плесський (1769–1830)
Генріх Ангальт-Кетен-Плєсський (1778–1847)
Гілка Ангальт-Бернбург (1603–1863) [ред.]
Гілка Ангальт-Бернбург-Шаумбург-Хойм (1773–1812) [ред.]
Віктор Амадей Ангальт-Бернбург-Шаумбург-Хойм
Гілка графів Вестарп [ред.]
Література [ред.]
- Генеалогические таблицы по истории европейских государств / Авторы-составители: Коновалов Ю. В., Шафров Г. М. — Издание третье исправленное и дополненное (166 таблиц). — Екатеринбург — Ташкент, 2008. [1]
