Аскарида людська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Аскарида людська
Аскарида людська
Аскарида людська
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Нематоди (Nematoda)
Клас: Сецернентії (Secernentea)
Ряд: Аскаридоподібні (Ascaridida)
Родина: Аскаридові (Ascarididae)
Рід: Аскарида (Ascaris)
Вид: Аскарида людська
Біноміальна назва
Ascaris lumbricoides
Linnaeus, 1758
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Ascaris lumbricoides
EOL: 3598509
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 6252
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Ascaris lumbricoides

Аскарида людська (Ascaris lumbricoides) — паразитичний круглий черв, що викликає захворювання аскаридоз. Космополіт. Живе у просвіті тонкого кишечнику людини, живиться його вмістом або верхніми шарами слизової оболонки. Тривалість життя — 11-12 місяців.

Характеристика[ред.ред. код]

Не має органів прикріплення, постійно рухається назустріч харчовим масам. Кутикула складається з 10 шарів. Кишечник трубкоподібний. Всмоктування поживних речовин відбувається в середній кишці.

З органів чуття розвинені лише дотикові горбики (папіли) навколо ротового отвору. Розміри самиць до 44 см, самців — 25 см. У самця задній кінець тіла загнутий на черевний бік. Органи розмноження мають вигляд звивистих тонких ниткоподібних трубочок. У самиць є два яєчники, у самця один сім'яник.

Життєвий цикл[ред.ред. код]

Самиці аскарид за добу можуть виділяти понад 240 тис. яєць. Яйця вкриті товстою оболонкою, поверхня їх бугриста, легко чіпляється за різні предмети. В навколишньому середовищі яйця можуть зберігатися до 7 років і більше (здатні заражати людину). Весь цикл розвитку відбувається в одному хазяїні. Час міграції аскариди по організму людини триває близько 2, 5 місяців. Для організму хазяїна токсичні продукти обміну аскарид.

Яйця аскарид виводяться в зовнішнє середовище з кишечнику людини. Вони повинні потрапити до вологого ґрунту. Для їх розвитку необхідна певна температура (12˚С і вище), вологість, доступ кисню. У середині яйця формується личинка (при сприятливих умовах — через 2-3 тижні можуть заразити людину). До організму хазяїна потрапляють із немитими овочами, ягодами, фруктами, водою. У кишечнику личинки виходять та іммігрують — проникають до кровоносних судин, потрапляють до печінки, звідти — до серця, з серця через легеневу артерію — до легень, потім до повітроносних шляхів, до глотки і заковтуються знов у кишечник, де стають статевозрілими. У легенях личинки кілька разів линяють, а також руйнують стінки пухирців, легеневих капілярів, у кровоносних судинах — стінки судин, а в інших органах — тканини цих органів.

Симптоми захворювання[ред.ред. код]

Джерелом розповсюдження аскариди людської є хворі люди. Хвора людина відчуває гострі болі в животі, розлад функцій кишечнику, порушення сну тощо. Для профілактики захворювання їх треба лікувати, не вживати в їжу немитих овочів, ягід, мити руки перед їжею.[1]

Примітки[ред.ред. код]