Герберт Генрі Асквіт
Герберт Генрі Асквіт, першій граф Оксфорда та Асквіта (англ. Herbert Henry Asquith, 12 вересня 1852 — 15 лютого 1928 — британський політик.
Асквіт був у 1905—1908 канцлером казначейства, 52-м прем'єр-міністром Великобританії у 1908—1916, лідером ліберальної партії.
Зміст |
[ред.] Біографія
Народився у Морлі, у Західному Йоркширі у родині торгівця вовною Джозефа Діксона Асквіта (англ. Joseph Dixon Asquith, 1825—1860) та його дружини Емілі Вільямс. Мав одного старшого брата і трьох молодших сестер. Батьки були конгрегаціоналістами.
Батько помер, коли Герберту Асквіту було 8 років. Він навчався у школі Лондонського Сіті. У 1870 році вступив до Оксфордського університету.
Після закінчення університету займався юридичною практикою. У 1877 році одружився з дочкою лікаря Гелен Мелланд (Helen Kelsall Melland), яка народила йому п'ятьох дітей. Вона померла 1891 року від тифу.
У 1886 році Асквіта було обрано до парламенту від Східного Файфу. Кілька разів переобирався від того самого округу, зберігаючи своє парламентське місце до 1918 року. У 1892 році був призначений на пост міністра внутрішніх справ у кабінеті Вільяма Гладстона.
У 1893 році під час страйків у вугільній промисловості Асквіт відрядив 400 поліцейських до шахтарського міста Фізерстоун у Йоркширі, щоб допомогти місцевій владі упоратись із заворушеннями. Для придушення заворушень були залучені також і військові частини, які відкрили вогонь по робітникам й убили двох.
У 1894 році Асквіт вдруге одружився. Цього разу його обраницею стала Марго Теннант (англ. Margot Tennant). У 1895 році ліберали програли вибори й Аксвіт втратив міністерський пост.
У 1905—1908 роках займав пост Канцлера казначейства.
У 1908 році Едуард VII призначив Асквіта на посаду голови уряду.
Під час його перебування на посту прем'єр-міністра було здійснено низку важливих соціальних та економічних реформ, зокрема, запровадження соціального страхування і державного пенсійного забезпечення.
У 1916 році, у розпал Першої світової війни глава коаліційного уряду ліберал Герберт Асквіт втратив підтримку Палати громад та вийшов у відставку[1].
[ред.] Родина
Старший син Герберта Генрі Асквіта Реймонд (1878—1916) загинув під час Першої світової війни на полях Франції. Єдиний син Реймонда Джуліан (1916—2011) народився за кілька місяців до смерті батька, й по смерті свого діда у лютому 1928 року став 2-м графом Оксфордом і Асквітом, ці титули він носив упродовж 83 років до своєї смерті у січні 2011 року. Другий син Герберта — відомий англійський режисер Ентоні Асквіт (1902—1968).
[ред.] Примітки
- ↑ Громико, Великобритания эпоха реформ. М 2007 (рос.)
[ред.] Джерела
- При написанні цієї статті використані матеріали з Енциклопедичного словника Брокгауза та Ефрона (1890—1907). Стаття Водовозова В. В.
- Українська радянська енциклопедія. У 12-ти томах. / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К., 1974—1985.
- Класична енциклопедія - Британіка 1911
Прем'єр-міністри  Великої Британії |
|
|---|---|
| XVIII століття | Волпол • Комптон • Пелем • Пелем-Холлс • Кавендіш • Пелем-Голлс • Стюарт • Гренвіль • Вотсон-Вентворт • Пітт-старший • Фіцрой • лорд Норт • Вотсон-Вентворт • Петті-Фіцморіс • Кавендіш-Бентінк • Пітт-молодший |
| XIX століття | Пітт-молодший • Аддінгтон • Пітт-молодший • лорд Гренвіль • Кавендіш-Бентінк • Персіваль • Дженкінсон • Каннінг • Робінсон • Веллінгтон • Грей • Мельбурн • Веллінгтон • Піль • Мельбурн • Піль • лорд Рассел • Дербі • Гамільтон-Гордон • Пальмерстон • Дербі • Пальмерстон • лорд Рассел • Дербі • Дізраелі • Гладстон • Дізраелі • Гладстон • Солсбері • Гладстон • Солсбері • Гладстон • Розбері • Солсбері |
| XX століття | Солсбері • Бальфур • Кемпбелл-Баннерман • Асквіт • Ллойд Джордж • Бонар Лоу • Болдвін • Макдональд • Болдвін • Макдональд • Болдвін • Чемберлен • Черчилль • Аттлі • Черчилль • Іден • Макміллан • Дуглас-Г'юм • Вільсон • Хіт • Вільсон • Каллаган • Тетчер • Мейджор • Блер |
| XXI століття | Блер • Браун • Камерон |
