Аскеранський район
| Аскеранський район | |
|---|---|
| Ասկերանի շրջան | |
| Районний центр | Аскеран |
| Найбільше місто | Аскеран |
| Країна | Нагірно-Карабаська Республіка |
| Офіційна мова | вірменська |
| Населення | |
| - повне | 17 400[1] |
| - густота | 13.90 |
| Площа | |
| - повна | 1 222 км² |
Аскеранський район (вірм. Ասկերանի շրջան) — адміністративна одиниця у складі Нагірно-Карабаської Республіки. Адміністративний центр — Аскеран.
Зміст |
Географія [ред.]
На південному сході межує з Мартунинським районом, на півдні з Гадрутським районом, на південному заході з Шушинським районом, на заході з Кашатазьким районом, на північному заході та півночі з Мартакертським районом, на сході з Азербайджаном, а також в південно-західній частині району знаходиться столиця Нагірно-Карабаської Республіки — Степанакерт, яка має статус міста державного значення та у склад Асеранського району не входить.
Район розташований в центрі Республіки. Основними річками є: Каркар, Варанда, Мехратап, Птрецік та Хаченагет.
Транспорт [ред.]
Автомобільний [ред.]
Завдяки тому, що Аскеранський район розташований в центрі Нагірно-Карабаської Республіки, а також за рахунок того, що Аскеранський район фактично з усіх сторін межує зі столицєю НКР, це ставить район у дуже зручне географічне становище. Через район проходять такі траси:
- Степанакерт — Горіс — Єреван (найвища якість);
- Степанакерт — Дрмбон — Мартакерт (висока якість);
- Степанакерт — Іванян — Аскеран — Акн (висока якість);
- Мартакерт — Акн — Мартуні — Джракан (середня якість);
- Степанакерт — Мартуні (висока якість);
- Степанакерт — Гадрут (висока якість).
Залізничний [ред.]
Не зважаючи на те, що через район проходить залізниця Степанакерт — Євлах, ще до початку Карабаської війни рух поїздів було повністю припинено у зв'язку з блокадою, введеною владою Азербайджанської РСР. Наразі перспектив відновлення залізничного руху нема.
Авіаційний [ред.]
В селі Іванян Аскеранського району знаходиться єдиний аеропорт в усій Нагірно-Карабаській Республіці. Наразі він використовується для приватних та туристичних поїзок, для офіційних делегацій, а також Військово-повітряними силами Нагірно-Карабаської Республіки. Наразі регулярних пасажирських рейсів нема, але аеропорт активно реконструюється та в жовтні 2010 року мають розпочатися перші регулярні пасажирські перевезення.
Населення [ред.]
За переписом, проведеним у НКР в 2005 році, в районі проживає 16979 осіб, а станом на 2007 рік, в районі проживає близько 17400 осіб.[2]
Пам'ятники історії та архітектури [ред.]
Аскеранський район, як і весь Нагірний Карабах, богатий пам'ятниками вірменської історії та архитектури.
- На північному сході району, біля ділянки траси Мартакерт — Акн знаходяться руїни Арцаського Тігранакерта;
- На півдні района знаходиться село Аветараноц — резиденція князів Варанди. Тут збереглися кріпосні укріплення, церква Сурб Аствацацин, пустинь Кусаноц;
- Близ села Карміргюх (Червоне Село) збереглися сліди поселення, фортеці, старого цвинтарю та хачкари;
- В монастирі Шошкаванк (також називають Хачмач) є 4 хачкара та старий цвинтар;
- В Сарушені — церкви Пірумашен та Аменапркіч;
- Монастир Бовурханаванк XVII століття;
- В селі Гарав — каплиця Сегіту, хачкар XIII століття;
- В селі Красні — церкви Сурб Ріпсіме, Сурб Аствацацин, Срабек;
- В околицях Степанакерту та в самому місті — останки ранньовірменських поселень, міст Мазі Камурдж, пам'ятник «Ми — наші гори» («Татік-папік»);
- В селі Хнацах — печера Цак Кар, церква Аствацацин, городище Кахікатах;
- В селі Айгестан — церква Сурб Аствацацин, хачкари XII—XIII століть;
- Тараав — розвалини церкви XIII століття;
- В селі Птрецік — поселення, фортеці, хачкари;
- В монастирському комплексі Охти Єхці є церква та більше 200 хачкарів IX—XIII століть;
- Монастир Оцканванк;
- Монастир Аменапркіч (також називається Пркчаванк) серед інших будівель включає останки князівської резиденції;
- В селі Ханцк — церква Сурб Аствацацин (1230 рік);
- Фортеця Майраберд в Аскерані;
- Монастир Сурб Геворг;
- Караглух — одна з стародавніх карабаських фортець, згадується з 821 року;
- В околицях Хндзрістану є стара маслодавильня (1772 рік), пам'ятник Оні Хач;
та інші
Примітки [ред.]
|
||||||||||
|
|||||||||||||
