Духовне відродження

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Асоціація "Духовне відродження"
Абревіатура АДВ
Тип некомерційна неурядова організація
Засновано 1991
Штаб-квартира Ірпінь, Україна
Ключові особи Сергій Рахуба
Президент Mission Eurasia
Борис Волков
Виконавчий віце-президент
(з літа 2012 року по нинішній час)
Михайло Черенков
Віце-президент з питань стратегії
Штат працівників приблизно 40, в різних державах
Вебсайт: www.asr-rm.org

Асоціація «Духовне відродження» (скорочено АДВ) — міжнародна неурядова організація, основна діяльність якої пов'язана з освітою, виданням літератури, благодійністю та місіонерською активністю. Географія діяльності — Україна, Росія, Білорусь, Молдова та країни Середньої Азії. Діяльність організації має міжконфесійний та міжнаціональний характер.

Історія[ред. | ред. код]

Асоціація Духовне відродження (далі — АДВ) заснована 20 липня 1992 року Петром Дейнекою-молодшим. Свого часу Дейнека здобув ступінь доктора від Північної баптистської семінарії[en] (Лаєл, Іллінойс, США) та очолив створену ще його батьком, Петром Дейнекою-старшим[en], орієнтовану на місіонерську та правозахисну діяльність у СРСР організацію Slavic Gospel Association[1][відсутнє в джерелі].

У 1991 році Дейнека-молодший дає початок однойменному фонду Peter Deyneka Russian Ministries, який з метою впливу на перебіг подій у пострадянських країнах ініціює створення свого представництва — АДВ[2] — з головним офісом у Москві. До 2000 року структура проходить період пошуку цільової аудиторії: 1993 року відкривається дитячий відділ, 1999-го — молодіжний. Паралельно відбувається інституційна розбудова: з 1995 року починається створення регіональних відділень у пострадянських республіках. У 1997 році на теренах Росії, України та Білорусі їх вже нараховувалось вже 20 одиниць.

Зі смертю у 2000 році Дейнеки-молодшого Президентом фонду стає його дружина Аніта Дейнека, Віце-президентом — Сергій Рахуба, випускник американського Біблійного коледжу Муді[en], який стояв біля витоків очолюваної Петром Дейнекою-молодшим Russian Ministries.

Він передає правління Асоціацією Валентину Васіліженко, який у 80-х роках закінчив Заочні Біблійні курси у Москві та у 90-х брав участь у семінарах і конференціях, присвячених Проекту-250. З вересня 1998 року він очолює Проект-250, з 2003 по 2007 роки — займає посаду віце-президента АДВ. У вересні 2005 році безпосереднє керівництво фондом переходить до українського соціального філософа, на той момент к.ф.н., Михайла Черенкова[ru].

Черенков протягом сьоми років розвивав академічне крило Асоціації[3] Завдяки його науковим зв'язкам з Інститутом філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України АДВ стала одним з центрів зустрічі світських гуманітаріїв та релігійних наукових кіл. За його посередництва у ірпінському офісі АДВ відбулась презентація[4] книги українського науковця-релігієзнавця Наталії Гаврілової[5][6], яка трагічно загинула у січні 2013 року[7], «Современная религиозность. Во что и как верит молодёжь Украины», обговорення проблем євангельських церков на Форумі-20[8] та конференція[9] професійних українських теологів під егідою Євро-Азійської Акредитаційної Асоціації.

При Черенкові Асоціація вперше заявила про себе у медійному середовищі: директор українського офісу почав коментувати суспільно-церковне життя у загальноукраїнських ЗМІ[10], на території АДВ відбулась конференція світських і релігійних працівників українських медіа Media Mobilization[11]

У 2007 році головний офіс АДВ переміщено з Росії до України, а саме до Ірпеня Київської області. У 2010 році Президентом Russian Ministries стає Сергій Рахуба. У 2012 році замість Михайла Черенкова на посаду віце-президента АДВ призначено Бориса Волкова[12] , на той момент керівника українського підрозділу міжнародної освітньої організації Подорож по Біблії . У першому інтерв'ю для ЗМІ Волков визначив свої пріоритети: увага до потреб світського суспільства та медій[13]

Діяльність[ред. | ред. код]

Проект-250[ред. | ред. код]

Першою задачею, за яку взялась новозбудована організація, стала програма «Проект-250». Головною метою «Проекту-250» вважалась підготовка 250 служителів-засновників нових євангельських церков. Як виявилось, процес підготовки за вищезазначеним напрямом пройшло понад 1 000 чоловік, які згодом стали священнослужителями протестантських церков. Довготривала програма дала поштовх розвитку російських та українських благодійних проектів, дитячих театрів та дистрибуції духовної літератури.

Видавництво[ред. | ред. код]

«Пробою льоду» у видавничій галузі для АДВ став випуск між 1997 та 2000 рокам російськомовного журналу «Духовное возрождение», з 2005 року — молодіжного видання «Общий язык». Друк та розповсюдження книжкової літератури стали згодом осердям освітньо-виховної роботи АДВ. За оцінками, з 1993 по 2003 рік Асоціацією було видано більше ніж 100 видань. Сьогодні більшість видавничих проектів реалізується в Україні. З 2008 року почала діяти програма «Національні євангельські автори», яка стала свідком укорінення АДВ в Україні. ЇЇ метою вважалось відкриття широкому загалу нових облич у галузі релігійної та філософської літератури. За допомогою благодійної організації Connect International[14], АДВ налагодила видання серії праць українських, білоруських та російських авторів[15]. У 2008 році було надруковано 3 книги серії, у 2009 — 6, у 2010 — 3, у 2011 — 7 та у 2012 — 7 книжок.

Рік Автор Назва ISBN
2013 Территория рая Андрей Тавров 978-966-2615-25-8
2013 Многогранная церковь: новые грани Павел Валенчук 978-966-2615-46-3
2013 Посланники Иисуса Христа Владимир Попов 978-966-2615-21-0
2013 Культуры точка NET Игорь Попов 978-966-2615-43-2
2013 Записки миссионера, рождённого в СССР Денис Гореньков 978-966-2615-44-9
Рік Автор Назва ISBN
2012 Реформаторы Духа Владимир Попов 978-584-0402-44-3
2012 Кто такие баптисты? Ростислав Крыжановский 978-966-8043-59-8
2012 Лоскутное богословие Андрей Суховский 978-5-8404-0241-2
2012 Христианство и армия Анатолий Ремезов 978-584-0402-47-4
2012 Взгляд из церковного окна Александр Шульга 978-5-8404-0245-0
2012 Корупція: кістка поперек горла Олесь Дмитренко 978-966-2615-11-1
2012 Люби Господа Бога твоего Джули Акерман Линк 978-584-0402-43-6
2012 Соль раздумий[16] Василий Кропивницкий 978-5-8404-0248-1
2012 Бог, возвращающий радость Александр Жибрик 978-5-905061-06-6
Рік Автор Назва ISBN
2011 Реформация в евангельских церквах Виктор Шлёнкин 978-5-8404-0239-9
2011 Реставрация бабочки Андрей Тавров 978-5-98449-177-8
2011 Евангелие идущих Юрий Захватаев 978-5-8404-0240-0
2011 Дневник паломника за счастьем Павел Левушкан 978-584-040-238-9
2011 Верить, чтобы знать Виктор Манжул 978-966-438-392-6
2011 Алесь Дубровский Религия, преодолевающая себя 978-966-438-346-9
2011 Алексей Синичкин Всё ради миссии 978-966-438-276-9
Рік Автор Назва ISBN
2010 Упорство в пути Евгений Новицкий 978-966-438-279-0
2010 Путь, истина и жизнь Ольховский Владислав 978-966-438-280-6
2010 Воздвигнутые Богом Анатолий Райчинец 978-966-438-246-2
Рік Автор Назва ISBN
2009 Церковь и общество Михаил Неволин 966-438-218-3
2009 Разговоры на пороге Игорь Малин 78-966-438-207-3
2009 Свет святыни Андрей Суздальцев 5 8404 0212 5
2009 Устоять в истине Геннадий Гололоб 5-8404-0205-2
2009 Не надо впадать в руки врача Геннадий Лихих 5-8404-0209-5
2009 Хвала Богу за кризис: омилии Сергей Головин 978-966-438-214-1
Рік Автор Назва ISBN
2008 Безбожные ценности убежденных верующих Пётр Цюкало 5-8404-0207-9
2008 Лицом к лицу Михаил Черенков 5-8404-0197-8
2008 Европейская Реформация и украинский евангельский протестантизм Михаил Черенков 5-8404-0207-9

Резонансними стали випуски примірників Нового Заповіту із спецдизайном — для студентів ( Жизнь с чистого листа ; 2011, 582 с., рос.мовою), байкерів ( Библия для байкеров ; 2009 та 2010 рр., 392 с.. рос.мовою), груп ризику ( Путь к восстановлению ; 2010 р., 440 с., рос.мовою), мусульман (переважно) Північного Кавказу та Росії[17] (Послание славы ; 2013 р., рос.мовою) та так зване «анти-СНІД» -Євангеліє[18] ( Стремись к жизни ; 2013 р., 624 с., рос.мовою).

Певний інтерес наукових кіл викликало видання Франчайзинг МакЦерковь[19] Томаса Уайта та Джона Марка Йетса (2010 р., 197 с.), присвячене питанням соціології американських протестантських спільнот.

За підтримки АДВ у 2011 році вийшла фундаментальна енциклопедія Популярная история христианства (К.: Саммит-книга, 480 с. з ілюстраціями) Сергія Саннікова, яка роздавалась в ВРУ українським депутатам за посередництва Павла Унгуряна і була особисто передана[20] колишньому прем'єр-міністру України Юлії Тимошенко ; медійники схвалили це видання[21].

Приїзд у серпні 2013 року відомого американського фандрейзера Боба Вестфола супроводжувався випуском російськомовного перекладу його книги The Fulfillment Principle. Видання отримало позитивні відгуки. У 2013 році Михайло Черенков разом із тодішнім виконавчим директором Співдружності студентів-християн Україна ("ССХ Україна") видали книгу "Церковь - университету".

Подальший вектор видавничого крила у АДВ — створення попиту на інтелектуальний продукт вітчизняних авторів та перекладацька діяльність, співпраця з конфесійними та світськими видавництвами.

Місія[ред. | ред. код]

З самого початку АДВ приділяла особливу увагу ініціативам молодих місіонерів, які не були пов'язані конфесійними обмеженнями. Асоціація не стала конкурувати з історичним правом саме релігійних організацій будувати нові церкви та почала оснащувати та, за можливістю, фінансово підтримувати місіонерів. З найбільш успішних проектів стали фестивалі дитячих лялькових театрів та видавничий проект «Національні євангельські автори». Сьогоднішній вектор місіонерських програма АДВ — Кавказ та Середня Азія.

Міжконфесійний та міжрелігійний діалоги теж значився у фокусі уваги організації. У 2006 році АДВ ініціювала[22] круглий стіл Христианские ценности в современной России , учасниками якого стали к.ф.н. релігієзнавець Роман Лункін, священик Яків Кротов та вже померлий християнський філософ Григорій Померанц.

Видавнича серія Діалог традицій, завдяки якій побачили світ книги Німецький пієтизм: історико-педагогічний аспект та Візантійський неоплатонізм від Діонісія Ареопагіта до Геннадія Схоларія українського філософа Юрія Чорноморця, мала намір стати одним з мостів у спілкуванні християнських конфесій.

Освіта[ред. | ред. код]

АДВ реалізує освітні свої освітні програми здебільшого через засновану у 2004 році Школу без стін[23]. Школа без стін — це навчальна методологія, згідно з якою викладач їде до місця проживання студентів (або до релігійної організації, на запрошення від якої він їде), сприяє набуттю теоретичних і практичних навичок у сфері релігійного та наукового знання на місці. Термін навчання — 2 роки.

Переваги ШБС — у значній неформальності, гнучкості, акценті на практичній діяльності та мінімальних витратах часу студентів. Цільова аудиторія — молоді люди від 16 до 45 років, члени місцевих релігійних об'єднань; у Школі вони займаються практичною теологією, інтерпретацією класичних Біблійних текстів та опановують методологію місії. У 2010–2011 роках 59% студентів ШБС регулярно відвідували баптистські церкви, 26% — євангельські, 5% — п'ятдесятницькі та 10% — незалежні євангельські спільноти.

Кількість студентів Школи без Стін по роках

№ п/п Країна 2004–2005 2005–2006 2006–2007 2007–2008 2008–2009 2009–2010 2010–2011 2011–2012 2012–2013
1 Україна 350 850 1108 1121 955 592 791 815 679
2 Росія 400 450 742 389 510 362 422 428 420
3 Білорусь 0 200 468 490 250 138 166 176 141
4 Молдова 0 0 55 200 98 120 115 130 148
5 Узбекистан 0 0 0 0 90 240 140 180 164
6 Киргизстан 0 0 0 0 0 25 143 169 159
7 Таджикистан 0 0 0 0 0 95 80 130 165
8 Казахстан 0 0 0 0 0 120 125 85 107
9 Азербайджан 0 0 0 0 0 0 25 65 83
10 Грузія 0 0 0 0 0 0 0 150 170
11 Вірменія 0 0 0 0 0 0 0 0 50
12 Монголія 0 0 0 0 0 0 0 20 25
13 Загальная кількість студентів 750 1500 2373 2200 1903 1692 2007 2339 2613

Серед викладачів ШБС: С.Головін, магістр природознавства, Ph.D, D.Min, M.A. ; Костянтин Тетерятніков, магістр релігієзнавства (Національний університет «Острозька акадімія», M.Min (Київська богословська семінарія. Соціальні навички студенти застосовують на практиці у в'язницях, спортивних таборах, дитячих будинках. На даний момент ШБС працює в Україні, Росії (+ Арктичний Сибір), Казахстані, Киргизстані, Таджикистані та Узбекистані.

Соціальна діяльність[ред. | ред. код]

Фокус на соціальному служіння став частиною бачення АДВ з тієї причини, що вважалось необхідним спрямовувати енергію євангельських церков на суспільно-значущу роботу. В результаті цього відбулась низка конференцій та семінарів, що стосувались проблем СНІДу, дитячого алкоголізму, вимирання населення. Тренери АДВ рекомендували євангельським церквам сприймати соціальні проблеми не як кару від Бога, а можливість для служіння ближньому. Результатом співпраці АДВ з медичними колами стали як спільні конференції у 2012[24] та 2013[25] роках, так і соціальні акції на підтримку соціально незахищених верств населення[26]

З 2005 року АДВ започаткувала постійну соціальну акцію Подаруй надію. В її рамках жителям України, Молдови та Росії пропонується[27] самостійно збирати подарункові коробки для дітей-сиріт, дітей з неблагополучних сімей та інвалідів. За 2010–2011 роки зібрали та розповсюдили 51.980 подарунків.

Отримуючи від АДВ спеціально розфарбовані короби, євангельські церкви розповсюджують їх заповненими або у централізований спосіб, або віддають цей процес «на поталу» окремих віруючих людей

.

Борис Волков, виконавчий віце-президент Асоціації «Духовне відродження» у статті[28], присвяченої програмі Подаруй надію .

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Офіційна сторінка Slavic Gospel Association. Архів оригіналу за 26 травня 2013. Процитовано 14 червня 2013.
  2. Joan Giangrasse Kates, Peter Deyneka Jr., 'Missionary To Russia' (Chicago Tribune, December 30, 2000). Архів оригіналу за 4 жовтня 2015. Процитовано 14 червня 2013.
  3. Інтерв'ю Бориса Волкова на сайті Релійно-інформаційної служби України. Архів оригіналу за 29 червня 2013. Процитовано 14 червня 2013.
  4. В Ірпіні презентували німецьке видання про релігійність української молоді // РІСУ, новина від 7 лютого 2011. Архів оригіналу за 19 березня 2013. Процитовано 14 червня 2013.
  5. Релігія та освіта: сучасний та історичний контекст взаємовідносин. Пам’яті науковця-релігієзнавця Наталії Гаврілової. Збірник статей-вшанувань, наукових праць та експертиз. За редакцією проф. А. Колодного // Українське релігієзнавство. – № 70. [Архівовано 14 січня 2020 у Wayback Machine.] – К., 2014. – 150 с. / pdf [Архівовано 14 січня 2020 у Wayback Machine.]
  6. Гаврілова Наталія Сергіївна. Релігійна свідомість сучасного студентства в контексті світоглядного плюралізму (на матеріалах України) / дис... канд. філос. наук: 09.00.11 / Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України. — К., 2007. — 192 с. / стор. 18 там же
  7. трагічна смерть у січні 2013 року / стор. 6 там же; Трагічна смерть Наталі взимку 2013 р. видається страшною помилкою / стор. 10 там же
  8. В Украине проходит Форум-20 с анализом двадцатилетнего пути деноминаций в условиях религиозной свободы (Фоторепортаж)// Релігія в Україні, 18.11.2011. Архів оригіналу за 24 березня 2013. Процитовано 14 червня 2013.
  9. В Ірпіні розпочалася ювілейна конференція «Богословська освіта — 10» // РІСУ, новина від 25 жовтня 2011. Архів оригіналу за 17 березня 2013. Процитовано 14 червня 2013.
  10. Інтерв'ю газеті [[День (газета)|День]], 27 квітня 2012. Архів оригіналу за 7 червня 2012. Процитовано 14 червня 2013.
  11. Глеб Коваленко, «Конференция медиа-евангелистов: шаг в будущее» // Релігія в Україні, 16.11.2010. Архів оригіналу за 6 червня 2015. Процитовано 14 червня 2013.
  12. Релігія в Україні, новина від 25.04.2012
  13. Керівник асоціації «духовне відродження» Борис Волков: «Ми мобілізуємо, мотивуємо та навчаємо лідерів нового покоління» // Інтерв'ю Бориса Волкова на сайті РІСУ, 30 квітня 2013. Архів оригіналу за 29 червня 2013. Процитовано 14 червня 2013.
  14. Офіційний сайт організації Connect International. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 14 червня 2013.
  15. «Национальные авторы — наш традиционный приоритет» // Інтерв'ю з М.Черенковим інтернет-газеті «Путь», 30.08.2010. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 14 червня 2013.
  16. АСОЦІАЦІЯ «ДУХОВНЕ ВІДРОДЖЕННЯ» ВИДАЛА КНИГУ-МОЗАЇКУ ВАСИЛІЯ КРАПІВНИЦЬКОГО // РІСУ, новина від 11 липня 2013. Архів оригіналу за 1 листопада 2013. Процитовано 30 жовтня 2013.
  17. Thekievtimes.com, новина від 08.06.2013[недоступне посилання з жовтня 2019]
  18. «Евангелие против СПИДа» // Інтернет-журнал Ideas4God.com, новина від 19.04.2013[недоступне посилання з серпня 2019]
  19. Гордєєв Олексій, «Плач по упитанной церкви» // Христианский литпортал, стаття від 01.05.2012. Архів оригіналу за 06.12.2012. Процитовано 14.06.2013.
  20. Узникам Качановской колонии передали книги о Тимошенко и пособие, как провести с пользой время в тюрьме // Інтерфакс-Україна, новина від 20.02.2012
  21. Персональний блог Олега Гавриша (мол.). Архів оригіналу за 19 квітня 2016. Процитовано 14 червня 2013.
  22. 27 апреля- круглый стол «Христианские ценности в современной России» // Портал Baznica.info, новина від 24.04.2006. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 14 червня 2013.
  23. Офіційний сайт Школи без Стін. Архів оригіналу за 17 травня 2013. Процитовано 14 червня 2013.
  24. Відбулася IV Всеукраїнська молодіжна конференція медиків-християн // Релігія в Україні, новина від 10.05.2012. Архів оригіналу за 21 грудня 2012. Процитовано 14 червня 2013.
  25. Гордєєв Олексій, «Агенти позитивних перетворень» // Релігія в Україні, репортаж від 20.03.2013. Архів оригіналу за 17 травня 2013. Процитовано 18 червня 2013.
  26. «Врачи-христиане бесплатно обследовали жителей Чернигова» // Інформаційний портал InVictory, новина від 14.12.2012
  27. Офіційний сайт благодійної програми «Подаруй надію» АДВ. Архів оригіналу за 27 листопада 2013. Процитовано 14 червня 2013.
  28. «Програма „Подаруй надію“: „коробковий“ рейтинг і диспропорції» // Релігія в Україні, стаття від 10.01.2013. Архів оригіналу за 23 березня 2013. Процитовано 18 червня 2013.

Посилання[ред. | ред. код]