Асоціація (психологія)

Асоціація (лат. associo — з'єдную, зв'язую) — поняття, що виникає при згадуванні іншого.

Асоціація в психології — суб'єктивний образ об'єктивного зв'язку між предметами і явищами, фізіологічною основою якого є тимчасовий нервовий зв'язок. Арістотель перший помітив явище Асоціація і ввів класичний поділ їх на 4 види: Асоціація за схожістю (кішка — тигр), Асоціація за контрастом (холодне — гаряче), Асоціація за суміжністю в просторі (поле — квітка), Асоціація за суміжністю в часі (ніч — сон). У психології поняття Асоціація здебільшого вживалось у вигляді терміну «асоціація уявлень», що був введений Локком для позначення зв'язку між уявленнями, викликаними випадковим збігом явищ в часі. В буржуазній психології дуже поширене подібне механістичне розуміння Асоціація як випадкових, несуттєвих зв'язків, що протиставляються так званим «смисловим» зв'язкам. У радянській психології здобуло визнання сєченовсько-павловське розуміння А. як універсального фундаментального психологічного явища. «…Тимчасовий нервовий зв'язок, — писав Павлов, — є найуніверсальнішим фізіологічним явищем у тваринному світі і в нас самих. А разом з тим воно ж і психічне — те, що психологи називають асоціацією, чи буде це утворенням з'єднань з усіляких дій, вражень або з літер, слів і думок» . Павлов дав фізіологічне пояснення і окремим видам А. За Павловим, в основі асоціацій за одночасністю лежать умовні нервові зв'язки, генералізація ж цих зв'язків відповідає асоціаціям за схожістю, а основні розумові операції зводяться до аналізу і синтезу умовних зв'язків. В Україні проблеми Асоціації розробляли: Г.  С. Костюк, І. П. Смолій (Київ), Д. Г. Елькін (Одеса) та інші.

Див. також

• Рефлекс

Джерела

• Українська радянська енциклопедія. У 12-ти томах. / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К., 1974—1985.