Аспленій чорний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Аспленій чорний
Asplenium adiantum-nigrum 030208a.JPG
Охоронний статус
Status TNC G5.svg
В безпеці (TNC)
Біологічна класифікація
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Папоротеподібні (Filicophyta)
Клас: Папоротевиді (Filicopsida)
Порядок: (Polypodiales)
Родина: Аспленієві (Aspleniaceae)
Рід: Листовик (Asplenium)
Вид: Аспленій чорний
Біноміальна назва
Asplenium adiantum-nigrum L.
L., 1753
Синоніми
Asplenium andrewsii A.Nelson[1]

A. chihuahuense Baker
A. dubiosum Davenp.

Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Asplenium adiantum-nigrum
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Asplenium adiantum-nigrum

Аспленій чорний (Asplenium adiantum-nigrum L.) — багаторічна трав'яниста рослина родини Аспленієвих (Aspleniaceae). Вид занесено до Червоної книги України.

Опис[ред.ред. код]

Гемікриптофіт. Має повзуче або пряме кореневище, укрите чорними вузьколанцетними плівками без центральної жилки. Вайї, що зимують, виростають до 30-40 см; їхня пластинка двічі-, тричі-пірчасторозсічена, ланцетна або овальна, загострена, шкіряста, більш-менш блискуча, з віддаленими один від одного й спрямованими вгору сегментами; сегменти останнього порядку яйцеподібні або обернено-яйцеподібні, віддалені, по краях зубчасті; черешок рівний пластинці або довший від неї, у нижній частині блискучий, чорно-бурий; покрівець зовсім цілокраїй; спори яйцеподібно-ниркоподібні, з поверхні сітчасто-перетинчасті. Спороносить у серпні-вересні. Розмножується спорами і вегетативно.

Ареал[ред.ред. код]

Ареал виду: Атлантична й Центральна Європа, Середземномор'я, Кавказ, Середня і Мала Азія, Урал, Гімалаї, Північна й Південна Африка, північно-східній Мексиці, на Гаваях (заселяє вихололі лавові потоки в Гавайському вулканічному національному парку[2]). В Україні зрідка трапляється у Криму, відомі чотири локалітети на Закарпатті й один на Поділлі (Хмельницька область). У Криму популяції стабільні, але досить малочисельні. Закарпатська популяція знаходиться в задовільному стані, найчисельніша популяція на Чорній горі поблизу міста Виноградів. Вона налічує понад 1000 рослин. Сучасний стан подільської популяцій невідомий: упродовж понад 70 років рослини тут не збирали[3].

Зростає на затінених вогкуватих скелях, у розщелинах, на кам'янистих місцях, іноді у пристовбурових частинах дерев у дубових, дубово-грабових і букових лісах (до висот 500 м над рівнем моря). В угрупованнях класу Quercetea pubescenti-petraeae, асоціації Genisto (pilosae)-Quercetum (polycarpae), Corno-Quercetum, союзу Carpinion, класу Asplenietea trichomanis. Умброфіт, мезофіт.

Охорона[ред.ред. код]

Має природоохоронний статус як рідкісний вид в Україні. Декоративна рослина. Відомостей про розмноження та розведення у спеціально створених умовах немає. Наукове значення чорного аспленію — субсередземноморський вид на північній межі ареалу в ізольованих локалітетах. Причиною зміни чисельності виду виступає: порушення місць виростання внаслідок добування каменю, рубки лісів, випасання худоби, рекреаційного навантаження.

Охороняють вид у Ялтинському гірсько-лісовому та Кримському природних заповідниках, у національному природному парку «Подільські Товтри» (Сатанівська Дача), у філіалі Карпатського біосферного заповідника «Чорна Гора». Доцільно створити заказники в околицях Мукачева. Запропоновано внести до Червоної книги Криму[4].Задля збереження популяцій заборонені рубки лісів, збирання та викопування рослин, руйнування місць зростання (розробка кар'єрів).

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Синоніми аспленія чорного Asplenium adiantum-nigrum L.». Tropicos. Saint Louis, Missouri: Ботанічний сад Міссурі. Архів оригіналу за 2013-08-29. Процитовано 4 листопада, 2011. 
  2. (англ.) Esser, Lora L. 1994. Asplenium adiantum-nigrum. In: Fire Effects Information System. U.S. Department of Agriculture, Forest Service, Rocky Mountain Research Station, Fire Sciences Laboratory (Producer).
  3. Флора УРСР. Том I / Під ред. О. В. Фоміна. — К.: Видавництво АН УРСР, 1936. — 200 c.
  4. (рос.) Костенец черный на сайті Дикорослі рослини Криму.

Література[ред.ред. код]


  • (рос.) Флора европейской части СССР. Том I / Под ред. А. А. Федорова. — Л.: Наука, 1974. — 404 с.


  • (англ.) Cronquist, A. J., A. H. Holmgren, N. H. Holmgren & Reveal. 1972. Vascular Plants of the Intermountain West, U.S.A. 1: 1-271. In A.J. Cronquist, A. H. Holmgren, N. H. Holmgren, J. L. Reveal & P. K. Holmgren (eds.) Intermount. Fl.. Hafner Pub. Co., New York.
  • (англ.) Flora of China Editorial Committee. 1988–2013. Flora of China (Checklist & Addendum). Unpaginated. In C. Y. Wu, P. H. Raven & D. Y. Hong (eds.) Fl. China. Science Press & Missouri Botanical Garden Press, Beijing & St. Louis.
  • (англ.) Flora of North America Editorial Committee, e. 1993. Pteridophytes and Gymnosperms. Fl. N. Amer. 2: i-xvi, 1-475.
  • (англ.) Lellinger, D. B. 1985. A Field Manual of the Ferns and Fern Allies of the United States and Canada. 389 pp.
  • (англ.) Li, H., T. Liu, T. Huang, T. Koyama & C. E. DeVol. 1979. Vascular Plants. Volume 6: 665 pp. In Fl. Taiwan. Epoch Publishing Co., Ltd., Taipei.

Посилання[ред.ред. код]