Аста Нільсен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Аста Нільсен
Asta Nielsen
Фото
Аста Нільсен 1911 року
Ім'я при народженні: Аста Софі Амалія Нільсен
Дата народження: 11 вересня 1881(1881-09-11)
Місце народження: Копенгаген, Данія
Дата смерті: 25 травня 1972(1972-05-25) (90 років)
Місце смерті: Фредеріксберг, Данія
Професія: актриса
Кар'єра: 1902–1938
IMDb: ID 0003425

Аста Нільсен (дан. Asta Nielsen, народженна Аста Софі Амалія Нільсен Asta Sofie Amalie Nielsen; 11 вересня 1881(18810911), Копенгаген — 25 травня 1972, Фредеріксберг) — данська актриса німого кіно, яка отримала визнання в Німеччині.

Аста Нільсен виросла в Швеції та Данії. Ще дитиною вона познайомилась зі світом театру. Від 1902 року Аста Нільсен постійно працювала в Копенгагені. Перший же фільм за її участі «Безодня» (Afgrunden, 1910) забезпечив їй та режисеру Урбану Ґаду контракт на виробництво декількох фільмів у Німеччині, який потім было подовжено до 1915 року.

Спочатку Аста Нільсен знімалася лише в фільмах свого чоловіка режисера Урбана Ґада. Це були переважно ролі протиречивих жінок, чия поведінка не відповідала суспільним нормам, як, до прикладу, в фільмі «Чужа птаха» (Der fremde Vogel, 1911) або «Бідна Дженні» (Die arme Jenny, 1912). Але Нільсен демонструвала також талант в комічних ролях: роль в фільмі «Янголятко» (Engelein, 1914) була настільки вдалою, що було відзнято продовження фільму.

1916 року Аста Нільсен поїхала до Данії й повернулася до Німеччини лише по закінченні Першої світової війни. Тепер вона знімалася переважно в екранізаціях літературних та драматичних творів. 1920-22 років вона виступила в ролі продюсера трьох власних фільмів, зігравши головнурольб в одному з них, в «Гамлеті». Отримали визнання публіки образи жінок з нищих прошарків суспільства, зіграні Астою Нільсен в «Безрадісному перевулкові» (Die freudlose Gasse, 1925) Георга Вільгельма Пабста та «Трагедії про служниць» (Dirnentragödie, 1927) Бруно Рана.

1923–1930 років була дружиною та партнером російського актора Григорія Хмари.

Аста Нільсен була визнаною зіркою німого кіно й вважалася однією з перших секс-символів. Її кінокар'єра закінчилася з появою звукового кіно, в якому вона знялася лише один раз. Нільсен повернулася до театру, а 1946 року оприлюднила автобіографію «Муза, що мовчить» (Die schweigende Muse).

Посилання[ред.ред. код]