Астрагал солодколистий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Астрагал солодколистий
Illustration Astragalus glycyphyllos0.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти (Eudicots)
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Підродина: Метеликові (Faboideae)
Триба: Galegeae
Рід: Астрагал (Astragalus)
Вид: Астрагал солодколистий
Біноміальна назва
Astragalus glycyphyllos
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Astragalus glycyphyllos
EOL: 704268
IPNI: 477635-1
ITIS logo.jpg ITIS: 25527
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 83862
The Plant List: ild-8631
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Astragalus glycyphyllos
Astragalus glycyphyllos - Тулузький музей

Астрага́л солодколи́стий (Astragalus glycyphyllos L.) — рослина роду Астрагал (Astragalus) родини бобових (Fabaceae).

Інші назви[ред.ред. код]

Богоростка звичайна, вовчий горошок солодкий; баранчики, Богородиця-роса, богоростка, волосник, волчан, в'язіль, горох вовчий, горох заячий, горошок дикий, горошок заячий, дев'ятижильник, дев'ятилітник, дев'ятисильник, дев'ятосильник, жереб'ятник, зуб чортов, калюжник, колесник, коса Богородишна, коса варварина, косатик, коси Матері Божої, крило орлине, мокріот, ненаситець, перерва польова, ріжечки, розходник боровий, сарачець, семижильник, сплюлист, стручечник, ступа вовча, тирлич, укладник, фасолька дика, фасулі дикі, хрест петрів, чистець, чорне зілля.[1]

Морфологічна характеристика[ред.ред. код]

Багаторічна трав'яна рослина, заввишки до 30—80 см. Стебло розгалужене. Листки складні, з 9—12 еліптичними листочками і прилистками. Квітки зеленувато-жовті, зібрані в короткі густі китиці. Цвіте в червні — серпні. Плоди — боби лінійні, зігнуті дугою.

Поширення[ред.ред. код]

Росте в лісах, на узліссях, серед чагарників у рівнинному і передгірному поясах.

Застосування у народній медицині[ред.ред. код]

В народній медицині використовується трава, корінь і насіння. В листках і стеблах містяться алкалоїди, а також аскорбінова кислота.

Медичне застосування[ред.ред. код]

Відвар з трави вживається як відхаркувальне, сечогінне і проносне при захворюваннях нирок та сечових шляхів, при каменях у нирках, золотусі і нашкірних висипах, сифілісі, ревматизмі й суглобних болях, поносі, катарах верхніх дихальних шляхів. Крім того, астрагали використовуються в акушерстві для прискорення родів.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Кобів Ю. Й. Астрагал солодколистий // [http://r2u.org.ua/dicts/roslyny/index Словник українських наукових і народних назв судинних рослин (Серія «Словники України»). — Київ: Наукова думка, 2004. — 800 с. — ISBN 966-00-0355-2.]

Література[ред.ред. код]