Астраханське ханство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Карта ханства

Астраха́нське ха́нство (тат. Xacitarxan xanlığı, Хаҗитархан ханлиги) — татарська феодальна держава, що виникла в результаті розпаду Золотої Орди і існувала в XVI столітті в Нижньому Поволжжі.

Столиця — місто Хаджі-Тархан (Аждархан), розташовувалась на правому березі Волги, за 12 км від сучасної Астрахані. Основне населення становили кочові великі ногаї і астраханські татари. Засновником самостійного Астраханського ханства вважається Махмуд, який був ханом Великої Орди. Програвши боротьбу за владу своєму братові Ахмату, він біля 1460 р. пішов до Астрахані, де і створив незалежну державу. Але повну самостійність Астраханське ханство отримує тільки на початку XVI століття, після остаточного розгрому кримцями Великої Орди (1502 р.). До цього правителі Астрахані, хоч і мали деяку долю самоврядування, але були васалами Великої Орди.

Астраханські хани належали до роду Джучидів, будучи нащадками Тукай-Тимуру, молодшого брата Бату-Хана (Батия). Від останнього він отримав долю, в яку входили: півострів Мангишлак, Прикаспійська низовина (з Хаджі Тарханом /Астрахан'ю) і землі асов на північному Кавказі. Ймовірно що нащадки Тукай-Тімура і далі контролювали ці території, а пізніше вони зайняли престоли в Кримському, Казанському, Астраханському, Бухарському і Касимовському ханствах.

З кінця 15 століття на Астраханське ханство чинили постійні напади кримські і ногайські татари.

Історія[ред.ред. код]

Нижнє Поволжжя, було населено різними тюрськими племенами як мінімум з V сторіччя н. е. Після вторгнення монгольських племен зі сходу і розколу їх імперії, терени перебували під владою Золотої Орди. Ця імперія, теж, була зруйнована громадянською війною, і у 1466 році Касим І створив напівнезалежне Астраханське ханство. Його розташування в гирлі Волги, відігроваючи важливу роль на торгівельних маршрутах, дозволило йому не тільки накопичити істотне багатство, але і привернути увагу сусідніх держав і кочівих племен, що піддали ханство численним вторгненням. Менґлі I Ґерай, хан Кримського ханства, руйнівник Великої Орди зі столицею Сарай-Бату заздав великих втрат ханству.

У 1530-і Астраханське ханство в союзі з Кримським ханством і Ногайською ордою розпочали військові дії проти Московії. Пізніше, Астрахань була залучена в конфлікти проти його колишніх татарських союзників. У 1552 цар Іван Грозний захопив Казань; незабаром після цього промосковська партія узяла владу в Астрахані.

Іван відіслав солдатів до Астрахані у 1554 році, посадити Дервіш-Алі васальним ханом. Невдовзі проросійські ногайці і московські солдати зайняли Астрахань. Після того, як загроза Кримського ханства проти Астрахані зменшилась, хан Дервіш-Алі потаємно розпочав переговори з Кримським ханством про напад на Московію. Іван IV послав російських стрельців і козаків до Астрахані і анексував регіон у 1556. Дервіш-Алі втік до Азову. Після падіння ханства, татари були атакованими калмиками, що витиснули з регіона кочових ногайців.

Демографія і суспільство[ред.ред. код]

Більшість населення Астраханського ханства були некочовими Астраханськими татарами і кочовими ногайцями. Ногайці здебільше займались тваринництвом, татари були перш за все фермерами, торгівцями і майстрами. Торгівці займались транзитною торгівлею між Московією, Казанським ханстом, Кримом, Центральною Азією, і Кавказським регіоном.

Дворянство, мало поділ: хан,султан,бек і мурза. Решта частини населення були відомі як кара халік, чорні люди — стандартне тюркське позначення для людей з народу. Державною релігією був іслам.


Роки правління ханів Астраханського ханства[ред.ред. код]

За час існування Астраханського ханства з 1459 по 1556 р. в ньому правило 13 ханів, в середньому одне правління тривало від 7,5 до 8 років.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]