Астрахань

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
місто Астрахань
Coat of Arms of Astrakhan.png Flag of Astrakhan.png
Герб міста Прапор міста
Astrahan collage.png
Розташування міста Астрахань
Розташування міста Астрахань
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Астраханська область
Основні дані
Час заснування: 1558
Статус міста з 1717 року
Населення 527 345 (2013)
Площа 500 км²
Густота населення 1002,6 осіб/км²
Поштові індекси 414ххх
Телефонний код +7-8512
Географічні координати: 46°20′00″ пн. ш. 48°01′00″ сх. д. / 46.33333° пн. ш. 48.016666666666999674362159567° сх. д. / 46.33333; 48.016666666666999674362159567Координати: 46°20′00″ пн. ш. 48°01′00″ сх. д. / 46.33333° пн. ш. 48.016666666666999674362159567° сх. д. / 46.33333; 48.016666666666999674362159567{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний теґ на сторінку
Часовий пояс UTC+3
Водойма річка Волга
Влада
Веб-сторінка http://www.astrgorod.ru/
Голова адміністрації Боженов Сергій Анатолійович
Успенський п'ятиглавий собор — символ Астрахані (17001710)
Панорама центральної частини Астрахані з «нового мосту»

А́страхань — місто у Російській Федерації, адміністративний центр Астраханської області.

Місто розташоване в дельті Волги на лівому березі головного річища і на островах за 100 км від Каспійського моря. Населення: 527 345 тис. осіб (2013).

Історія[ред.ред. код]

Астраханське ханство[ред.ред. код]

Докладніше у статті Астраханське ханство

На думку низки істориків, поблизу сучасної Астрахані знаходився Ітиль, столиця Хозарського каганату в середині VIII-X століть. Але місце розташування міста ідентифікувати не вдалося, тому історія Астрахані починається з татарського поселення XIII століття.

Перша достовірна згадка про Астрахані, тоді Хаджи-Тархані, залишив в 1333 році арабський мандрівник Ібн Батута. Хаджі-Тархан був осінньою резиденцією ханів Золотої Орди, місто вважалося великим торговим центром на шляху з Персії та Індії в російські князівства і Європу. В 1395 році по землях Золотої Орди прокотилися орди Тамерлана, Хаджі-Тархан був пограбований і прийшов до занепаду. З 1456 Астрахань стала столицею Астраханського ханства, досить слабкої держави з переважно кочовим татарським населенням.

Московське панування[ред.ред. код]

У 1556 році Іван Грозний приєднав Астраханське ханство до Московії, а в 1558 місто було перенесене нижче на інший, лівий берег Волги, за 12 км від колишнього місця, щоб було легше оборонятися від неспокійних сусідів. Будівництво фортеці в 1558 році на новому місці прийнято вважати датою заснування Астрахані, хоча адміністративний статус міста Астрахань отримала за Петра I. Населення Астрахані у 1599 році становило 5 тисяч осіб, головним чином гарнізон фортеці.

У 1670 році жителі Астрахані впустили в місто Степана Разіна, організували народне самоврядування. Через рік царський воєвода обложив фортецю, астраханці здали останній оплот народного повстання (бунту) через два з половиною місяці. Епідемія чуми 1692-го року забрала життя більше 10 тисяч чоловік з 16 тисяч мешканців міста.

Російська колонізація[ред.ред. код]

Докладніше у статті Астраханська губернія

Колонізація краю російським населенням починається інтенсивно з XVIII століття. Указом Петра I від 22 листопада 1717, була створена Астраханська губернія, по території збігається приблизно з нинішнім Приволзьким федеральним округом. Астрахань отримала статус губернського міста (до того офіційно вважалася фортецею). У наступні роки територія Астраханської губернії змінювалася указами згідно з внутрішнім розвитком Російської імперії.

У 17901796 роках Астрахань була центром Кавказького намісництва.

Сучасні кордони Астраханська область отримала 27 грудня 1943.

У 1888 році населення Астрахані зросло до 74 тисяч жителів. За відомостями 1900, в Астрахані значилося вже 122 тисяч жителів.

Радянська доба[ред.ред. код]

Жовтнева революція 1917 призвела до 2-тижневих боїв на вулицях міста в лютому 1918, в результаті більшовики розбили контрреволюційне козацтво і встановили владу Рад в Астрахані. Влітку-восени 1919 р. на підступах до Астрахані розгорілися запеклі бої громадянської війни. У листопаді того ж року Червона Армія перейшла до наступальних операцій проти білогвардійців.

Влітку 1942, гітлерівські війська підходили до Астрахані на 100—150 км. Суцільної лінії фронту не було, бойові дії велися із маневрами по калмицькому степу. Авіація противника бомбила річкові судна на Волзі, кілька бомб впало і на Астрахань. Астрахань під час війни була важливим перевалочним пунктом пально-мастильних матеріалів з Кавказу у бік центральної Росії, в місті було зосереджено багато шпиталів.

До 1934 Астрахань адміністративно входила до складу Нижньоволзького краю з центром у місті Саратові, з 1934 — Сталінградського краю, а потім Сталінградської області. З 1943 Астрахань — центр Астраханської області.

Географія[ред.ред. код]

Місто розташоване на численних островах річки Волга, що зумовлює велику кількість мостів — їх у місті 38. Найбільшими з них є два Астраханських мости, старий та новий. Рельєф плоско-рівнинний, з окремими невеликими пагорбами відносною висотою 5-15 м. Велика частина міста лежить нижче рівня світового океану на висотах близько −20 м (уріз води Волги знаходиться на позначці −26 м, в період повені підвищується до −23 м) . Рослинна зона: полинова (північна) пустеля, заплавні луки і тугайові ліси. Ґрунти: бурі пустельні, алювіально-лукові.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат помірно континентальний, посушливий. Взимку рідкі опади випадають у вигляді дощу або снігу, який як правило швидко тане. Характерні східні вітри, що визначають сухість і запиленість повітря влітку і порівняно невисокі температури взимку. Зима починається 15-20 листопада, літо (період з середньою температурою повітря вище +15 °C) починається з перших чисел травня і триває 4,5 місяця.

  • Середньорічна температура — 10,1 °C
  • Середньорічна вологість повітря — 70%.
  • Середньорічна швидкість вітру — 3 м / c.
Клімат Астрахані
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 14,0 16,9 24,0 32,0 36,8 39,9 41,0 40,8 35,8 29,9 21,6 16,4 41,0
Середній максимум, °C −1 −0,1 6,7 17,7 24,1 29,1 31,6 30,0 24,0 15,4 7,1 1,3 15,5
Середня температура, °C −4,8 −4,7 1,4 11,4 17,8 23,0 25,2 23,4 17,3 9,6 3,2 −1,8 10,1
Середній мінімум, °C −7,8 −8,2 −2,6 6,1 12,2 17,3 19,4 17,5 11,9 5,2 0,2 −4,4 5,6
Абсолютний мінімум, °C −31,8 −33 −26,9 −8,9 −1,1 6,1 10,1 6,1 −2 −10,5 −25,8 −29,9 −33
Норма опадів, мм 15 10 16 25 22 21 15 17 23 17 17 15 222
Джерело: Погода и климат

Економіка[ред.ред. код]

  • ТОВ «Газпром добыча Астрахань»
  • ВАТ Суднобудівельний завод «Красные Баррикады»
  • ЗАТ Судостроительно-судоремонтный завод «Ленина»
  • ТОВ «АСПО»
  • ВАТ «Астраханская судостроительная верфь»
  • Суднобудівельно-Судноремонтний Завод ім. А. П. Гужвіна
  • ВАТ «Астраханское стекловолокно»
  • ВАТ «Астраханский завод резиновых технических изделий»
  • ТОВ «Южная генерирующая компания — ТГК-8»
  • Астраханський тепловозоремонтний завод

Транспорт[ред.ред. код]

  • Астраханський аеропорт
  • Залізничний вокзал: станції Астрахань Приволзької залізниці.
  • Автовокзал і 8 автостанцій.
  • Громадський транспорт: 22 маршрути міського автобуса і 3 маршрути тролейбуса (Див. Астраханський тролейбус).
  • Астраханські порти. У межах міста Астрахані працює понад 10 портів[1].
    • Порт ТОВ ВФ «Стрелецкое — Терминал», довжина причальної стінки 310 метрів, максимальна осадка суден 4,2 м.
    • ВАТ «Грузовая компания «Армада», довжина причальної стінки 175 метрів, максимальна осадка суден 4,5 м.
    • ВАТ "Астраханский порт» найбільша стивідорна компанія в Астрахані. Вантажні причали загальною довжиною 690 метрів, максимальна осадка суден 4,8 м. Сьогодні входить до складу Логічеської інвестиційної групи «Сафінат».
    • ТОВ «Юг-Терминал», довжина причальної стінки 150 метрів, максимальна осадка суден 4,5 м[2]
    • ТОВ ВКФ «Білуга-Термінал», довжина причальної стінки 90 метрів, максимальна осадка судів 4 м[2].
    • Маршрутні таксі: 78 маршрутів.
    • Водний транспорт: місцевий маршрут по Волзі на річкових теплоходах типу «Москва». Круїзні маршрути на річкових лайнерах.

Освіта і культура[ред.ред. код]

В Астрахані технічний, рибної промисловості і господарства, медичний та педагогічний інститути, 15 середніх спеціальних навч. закладів, З театри, в тому числі драмтеатр, філармонія, 3 музеї, в т.ч. краєзнавчий музей, картинна галерея.

У центрі міста добре збереглися кремль (15871589) і Успенський п'ятиглавий собор (17001710) архітектора Д. Мякішева.

А також:

Персоналії[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]