Астроблеми

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Арізонський метеоритний кратер

Астробле́ми (від грец. άστρον — зоря і βλήμα — рана) — давні структури на поверхні Землі, що утворилися внаслідок падіння космічних об'єктів[1].

Назву запропоновано 1960 року американським геологом Р.Дітцом для геологічних структур, що, можливо, втратили чітку виразність у рельєфі, але зберегли інші геологічні ознаки падіння великого небесного тіла — свідоцтва вибуху чи удару. Подібні утворення під назвою метеоритних кратерів добре відомі на Місяці, Меркурії та інших небесних тілах, де вони збереглися майже в незмінному вигляді (на відміну від Землі). Іноді їх називають імпактними структурами (від англ. impact), що означає «утворені внаслідок зіткнення»[2].
Класичним прикладом є Арізонський кратер. Попри його невеликі розміри (діаметр — 1200 м, глибина — близько 180 м) цей кратер чи не найкраще зберіг свій первинний вигляд і його метеоритне походження було доведено одним з перших.

Американський кадастр астроблем налічує 110 найменувань[Джерело?], з них:

У базі даних зіткнень із Землею станом на 2012 рік налічується 182 підтверджені астроблеми[3], найбільшими серед яких є[4]:

Інші відомі приклади: Попігайська западина (90 км, Росія), озеро Манікуаган (85 км, Канада), озеро Каракуль (52 км). Кратер Нордлінгер-Ріс у Німеччині (25 км) є одним з найбільших у Європі та найкраще вивченим[2].
Деякі джерела вважають, що до астроблем належать кратер Нгоронгоро в Африці (19 км)[Джерело?], Тенізська (Ішимська) кільцева структура (700 км), Прибалхасько-Ілійська западина (700 км)[2], кратер Землі Вілкса (480 км), Улоговина пекла в Естонії (80 м) та інші, але їх належність до астроблем поки що залишається лише припущенням[5].

Астроблеми на теренах України[ред.ред. код]

В Україні налічується сім підтверджених астроблем[6] до яких, зокрема, зараховують Бовтиську (діаметром 25 км), Оболонську (12 км) та Іллінецьку (7 км). Вік астроблем обчислюється від 2 млрд років до млн років. Вік Бовтиської астроблеми — 80 млн років, а Іллінецької — 400 млн років. Усі вони поховані під товстим шаром осадових порід і їх вивчення здійснювалося за кернами свердловин.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Астроблема // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів: ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — С. 30—31. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031)
  2. а б в Кац Я. Г., Полетаев А. И., Сулиди-Кондратьев Е. Д. Кольцевые структуры лика планеты. — М.: Знание, 1989. (рос.)
  3. «Earth Impact Database». Planetary and Space Science Centre. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2012-08-24. (англ.)
  4. «Impact Structures Sorted by Diameter». Earth Impact Database. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2012-09-02. (англ.)
  5. А. В. Михеева. «Полный каталог импактных структур Земли». ИВМиМГ СО РАН. Архів оригіналу за 2013-06-25. (рос.)
  6. А. В. Михеева. «Болтышский Украина». Полный каталог импактных структур Земли. ИВМиМГ СО РАН. Архів оригіналу за 2013-06-25. (рос.)

Література[ред.ред. код]

  1. Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
  2. Бурба Г. Шрамы на ликах планет // Вокруг света. — М., 2009. — № 3 (2822). (рос.)
  3. Phil Hawke & M. C. Dentith Детальне аеромагнітне дослідження астроблеми Яллалі. Centre for Global Metallogeny, The University of Western Australia. (англ.)
  4. В. Фурман. «Фізика імпактних взаємодій космічних тіл із оболонками Землі». Архів оригіналу за 2013-06-25. 
Геологія Це незавершена стаття з геології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.