Астроблеми
Астробле́ми (від грец. άστρον — зоря і βλήμα — рана) — давні структури на поверхні Землі, що утворилися внаслідок падіння космічних об'єктів[1].
Назву запропоновано 1960 року американським геологом Р.Дітцом для геологічних структур, що, можливо, втратили чітку виразність у рельєфі, але зберегли інші геологічні ознаки падіння великого небесного тіла — свідоцтва вибуху чи удару. Подібні утворення під назвою метеоритних кратерів добре відомі на Місяці, Меркурії та інших небесних тілах, де вони збереглися майже в незмінному вигляді (на відміну від Землі). Іноді їх називають імпактними структурами (від англ. impact), що означає «утворені внаслідок зіткнення»[2].
Класичним прикладом є Арізонський кратер. Попри його невеликі розміри (діаметр — 1200 м., глибина — близько 180 м.) цей кратер чи не найкраще зберіг свій первинний вигляд і його метеоритне походження було доведено одним з перших.
Американський кадастр астроблем налічує 110 найменувань[Джерело?], з них:
- 30 знайдено в Європі,
- 26 — у Північній Америці,
- 18 — в Африці,
- 14 — в Азії,
- 9 — в Австралії,
- 2 — у Південній Америці.
У базі даних зіткнень із Землею станом на 2012 рік налічується 182 підтверджені астроблеми[3], найбільшими серед яких є[4]:
- Вал Вредефорта в ПАР (діаметром 160 км),
- кратер Чіксулуб (на Юкатані, 150 км)
- Садбері (Канада, 130 км).
Інші відомі приклади: Попігайська западина (90 км, Росія), озеро Манікуаган (85 км, Канада), озеро Каракуль (52 км). Кратер Нордлінгер-Ріс у Німеччині (25 км) є одним з найбільших у Європі та найкраще вивченим[2].
Деякі джерела вважають, що до астроблем належать кратер Нгоронгоро в Африці (19 км)[Джерело?], Тенізська (Ішимська) кільцева структура (700 км), Прибалхасько-Ілійська западина (700 км)[2], кратер Землі Вілкса (480 км), Улоговина пекла в Естонії (80 м) та інші, але їх належність до астроблем поки що залишається лише припущенням[5].
Астроблеми на теренах України [ред.]
В Україні налічується сім підтверджених астроблем[6] до яких, зокрема, зараховують Бовтиську (діаметром 25 км), Оболонську (12 км) та Іллінецьку (7 км). Вік астроблем обчислюється від 2 млрд років до млн років. Вік Бовтиської астроблеми — 80 млн років, а Іллінецької — 400 млн років. Усі вони поховані під товстим шаром осадових порід і їх вивчення здійснювалося за кернами свердловин.
Примітки [ред.]
- ↑ Астроблема // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів: ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — С. 30—31. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031)
- ↑ а б в Кац Я. Г., Полетаев А. И., Сулиди-Кондратьев Е. Д. Кольцевые структуры лика планеты. — М.: Знание, 1989. (рос.)
- ↑ «Earth Impact Database». Planetary and Space Science Centre. Процитовано 24.08.2012.(англ.)
- ↑ «Impact Structures Sorted by Diameter». Earth Impact Database. Процитовано 2.09.2012.(англ.)
- ↑ А. В. Михеева. «Полный каталог импактных структур Земли». ИВМиМГ СО РАН.(рос.)
- ↑ А. В. Михеева. «Болтышский Украина». Полный каталог импактных структур Земли. ИВМиМГ СО РАН.(рос.)
Література [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Impact crater |
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
- Бурба Г. Шрамы на ликах планет // Вокруг света. — М., 2009. — № 3 (2822). (рос.)
- Phil Hawke & M. C. Dentith Детальне аеромагнітне дослідження астроблеми Яллалі. Centre for Global Metallogeny, The University of Western Australia. (англ.)
- В. Фурман. «Фізика імпактних взаємодій космічних тіл із оболонками Землі».
 |
Це незавершена стаття з геології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
