Астрологія

Астроло́гія (грец. αστρον — зірка, λογος — вчення) — система вчень, спираючись на яку, нібито, можливо за розташуванням небесних тіл (здебільшого, планет), передбачати майбутнє життя індивіда чи суспільне життя.

Історія

Астрологія виникла внаслідок того, що люди, які не знали законів природи на сучасно обґрунтованому рівні і впродовж сотень років спостерігали певні явища «підмісяцевого світу» (день і ніч, зміни пір року, розливи річок, затемнення Місяця і Сонця тощо), не розуміли суті цих явищ і тому, обожнюючи небесні світила, приписували їм якусь вищу волю «надмісяцевого світу», яка нібито відображає всі події на Земній кулі.

Спочатку астрологія значною мірою сприяла розвиткові астрономії (для складання гороскопів необхідно було точно визначити положення світил і планет, здійснити домифікацію), але згодом після відкриття Коперником геліоцентричної системи астрономія безповоротно відокремлюється і розвивається самостійно, а ненауковість астрології визнана остаточно наприкінці 17 ст. у Франції і Великобританії (перестала викладатись в університетах), а пізніше з 2-ї половини 18 ст. - в Іспанії, Німеччині та Польщі.

Історично астрологія була галуззю серйозних досліджень наукових та державних діячів і просто видатних людей, таких як Заратуштра, засновник релігії зороастризму, Піфагор, грецький математик, Сима Цянь, китайський історик, Клавдій Птолемей, грецький географ, Мірзо Улугбек, узбецький астроном і математик, онук Тимура, Джироламо Кардано, італійський лікар і математик, астрономи Гвідо Бонатті, Йоганн Кеплер, Тихо Браге, Вільям Гершель та Доменіко Кассіні, цілитель Ібн Сіна (Авіценна), філософ Томмазо Кампанелла і учений Аль-Біруні,Абу Алі аль-Хайят, поет і вчений Омар Хайям, а також Френсіс Бекон, Нострадамус, Альберт Ейнштейн^{[Джерело?]}.

Астрологія для вищих ланок суспільства завжди була представлена високоосвіченими астрологами, такими як Гермес Трисмегіст, Веттій Валенс, Доротей Сідонський, Фірмік Матерн, Серапіон, Павло Александрійський, Гефестіус Тібонський, Аль-Кінді, Абу-Машар, Авраам ібн Езра і Машаллах, Алі бен Рагель (ібн Ріджаль), Даріо Клод, Антоніо де Монтульмо, Вільям Ліллі, Морен де Вільфранш, Мішель Гоклен, Ніколас Кульпеппер, Сефаріал, Вальтер Кох, Альфред Вітте, Парашара, Варахаміхіра та Брахмагупта. Видатні астрологи були вченими — енциклопедистами.

Наукові кола більшості європейських країн відмовляють астрології в статусі науки^{[Джерело?]}.

Астрологи коментували час і періоди розквіту і спаду держави, обирали найкращий, сприятливий час для початку справи, заснування міста, початку війни тощо. Досить часто відомі особи та звичайні люди користувались астрологічними консультаціями.

Астрологія як окультна наука

Астрологія — найдавніша символічна мова. Астрологія не вимагає паранормальних чи містичних пізнань, проте не зайвою є особиста чутливість або інтуїція, психологічні навички, щоб трактування астрологічного символізму сприймалися клієнтом, як більш точніші^{[Джерело?]}.

Астрологія має на меті слугувати «життєвим порадником», поліпшення міжлюдських, міжкультурних і міждержавних відносин, а також є способом і методом контакту кожної людини з самим собою, з власною долею, з оточуючим середовищем.

Астрологія — найдавніша окультна наука^{[Джерело?]} про символічний взаємозв'язок Землі, зірок, світил і планет у момент народження людини, початку події, заданого питання тощо. Астрологія — найдавніша система знань, заснована на усвідомленні впливу космічних енергій на земні істоти, проте, незважаючи на фаталістичний погляд на долю, життя людини є взаємодією долі і доброї волі. І день за днем наше оточення усвідомлено або неусвідомлено пропонує ситуації, аби ми проявили свою добру волю^{[Джерело?]}. Західна астрологічна традиція надає можливість зрозуміти себе і змінити в цьому житті. Східна астрологічна традиція використовує універсальний Закон Карми, який говорить про визначеність Долі ще до народження. Відбувається також інтерференція Астрології і Світових Релігій, де Християнство вчить нас боротися зі Злом і прагнути Добра, але пронести свій Хрест. Іслам вчить покірності, адже Шлях людини згідно з Ісламом визначений від початку Буття і включає Загробне життя, а Буддизм (подібно Індуїзму) вчить непротивленню Злу, а помилки пропонує виправляти в наступному житті, адже поточне життя визначене досягненнями і прорахунками минулого^{[Джерело?]}.

Астрологія не суперечить жодній з існуючих світових релігій.

Розділи астрології

• хорарна астрологія, або астрологія питання, розглядає карту, складену на момент виникнення ідеї чи питання, або на момент події. (в т.ч. декумбітур та медичних питань)^{[Джерело?]}
• натальна, або астрологія народження, має справу із трактуванням гороскопу народження згідно із положенням світил, планет, знаків, домів і ін. у карті нарождення, описуючи основні риси характеру та обставини долі людини. Вона доповнюється методами прогнозу: фірдарами, дирекціями, профекціями, революціями, транзитами тощо щодо конкретної карти нарождення. Синастрійна астрологія описує стосунки між двома людьми чи людьми невеликої групи. Медична астрологія - окремий підрозділ натальної астрології, спеціально розглядає здоров'я і хвороби - профілактику, діагностику, лікування, гігієну та ін.^{[Джерело?]}
• елективна або астрологія вибору - застосування астрологічного методу для обрання найсприятливішого моменту для початку справи, мандрівки і ін., базуючись на карті народження ^{[Джерело?]}
• мунданна астрологія розглядає взаємозв'язок астрологічних факторів із великими групами - країнами, народами, містами та ін., на відміну від індивідуальної астрології. ^{[Джерело?]}
• астрометеорологія вивчає зв'язки астрологічних факторів з кліматом, погодою, землетрусами тощо

Література

• Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
• Encyclopedia of Astrology, Nicholas de Vore, Astrology Center of America, 2005 - 448 стор., -ст.29.

Посилання

1. Всеукраїнська Асоціація Астрологів