Астроінерціальна навігація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Астроінерціальна навігація — комплекс методів визначення навігаційних параметрів об'єкта, заснований на комплексуванні астрономічної і інерціальної навігації. Астроінерціальние навігаційні системи зазвичай являють собою модифікацію інерціальної навігаційної системи. До складу системи входить додатковий пристрій збору і попередньої обробки астрономічної інформації, зване зазвичай «астрокорректор». Астроінерціальні навігаційні системи використовуються на бортах літаків стратегічної авіації[1][2][3], на космічних літальних апаратах[4][5], а також на великих ракетах.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Т-4 Сотка (ДКБ Сухого). Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 15 жовтня 2012.
  2. Обладнання [Архівовано 4 січня 2005 у Wayback Machine.] стратегічного розвідника SR-71
  3. Обладнання [Архівовано 10 квітня 2017 у Wayback Machine.] Ту-142м
  4. Теми доповідей на Санкт-Петербурзькій конференції по інтегрованих навігаційних системах [Архівовано 29 жовтня 2006 у Wayback Machine.]
  5. Орбітальний літак Спіраль-5 [Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]