Асікаґа Йосіміцу

Асікаґа Йосіміцу
足利義満
Портрет Асікаґи Йосіміцу
Період	Муроматі
Народився	25 вересня 1358 м. Кіото
Помер	31 травня 1408 м. Кіото (51 рік)
Похований	Тодзіїн
Дитяче ім'я	Сюн’о (春王)
Доросле ім'я	Йосіміцу (義満)
Посмертне ім'я	Рокуоніїн (鹿苑院)
Буддистське ім'я	Тендзан Доґі (天山道義)
Сьоґунат	сьоґунат Муроматі
Титули	сей’і тайсьоґун «король Японії» (1398—1402)
Роки правління	1368—1394
Рід	Асікаґа
Батько	Асікаґа Йосіакіра
Матір	Кірако (紀良子)
Брати	Загалом 4 брати
Сестри	1 сестра
Спадкоємець	Асікаґа Йосімоті
Головна дружина	Хіно Наріко (日野業子) Хіно Ясуко (日野康子)
Наложниці	Загалом більше 9 наложниць Фудзівара Йосіко (藤原慶子) Касуґа Цубоне (春日局)
Сини	Загалом 10 синів Асікаґа Йосімоті Асікаґа Йосінорі Асікаґа Йосіцуґу
Доньки	Загалом 8 доньок

Асікаґа Йосіміцу (яп. 足利義満, 25 вересня 1358—31 травня 1408) — 3-й сьоґун сьоґунату Муроматі. Правив з 1368 по 1394 рік. Був сином Асікаґи Йосіакіри, 2-ого сьоґуна сьоґунату Муроматі.

Політичний діяч

Йосіміцу прийняв титул сьоґуна наприкінці 1367 року, що був затверджений за ним офіційно року наступного. У 1378 році він звів постійну сьоґунську резиденцію у районі Муроматі в Кіото, від якої другий самурайський уряд отримав назву сьоґунат Муроматі.

У 1379 році Йосіміцу приборкав внутрішньо-родову опозицію і почав реалізовувати план по зміцненню центральної влади. У 1383 році він був визнаний імператором «головою усіх самураїв роду Мінамото», а до 1391 року зміг підкорити своїй волі роди Токі та Ямана. Наступного, 1392 року, Йосіміцу вдалося перенести святі реліквії монаршого дому до Кіото і об’єднати північну і південну династії. Це укріпило владу сьоґунату в країні, який відтепер виступав оборонцем єдиного імператорського двору.

У 1394 році Йосіміцу передав титул сьоґуна своєму сину Асіказі Йосімоті, а сам прийняв постриг у ченці. Хоча він офіційно відійшов від урядування, усі важелі влади залишалися у екс-сьоґуна. У 1396 році він приборкав рід Імаґава на сході, а у 1399 році — рід Оуті на заході країни.

У 1404 році Йосіміцу відновив торгівлю з Китаєм, визнавши васалітет свого уряду від китайського імператора. За це від китайського монарха йому був дарований титул «короля Японії».

Покровитель мистецтв

Йосіміцу був відомий як покровитель мистецтв. Він сприяв розвитку театру Но та поширенню буддизму. Йосіміцу вважається засновником пишної «культури Хіґасіяма». Зразком останньої є «Золотий храм» Кінкакудзі у Кіото, що був особистою резиденцією екс-сьоґуна.

Йосіміцу помер у 1408 році, залишивши нащадкам могутній і централізований сьоґунат.

Попередник:	Сьоґун Асікаґа Йосіміцу 1368 — 1394	Наступник:
Асікаґа Йосіакіра		Асікаґа Йосімоті